Крокуємо у майбутнє разом: навчання програмуванню та медіаграмотності у Львівській обласній бібліотеці для дітей

Розмірковуєте над впровадженням нових бібліотечних послуг, але не знаєте – з чого почати? Рекомендація – просто почніть. Цікавитися, читати, питати поради, надихатись історіями колег.

Для натхнення даруємо вам Інтерв’ю з Ольгою Конасовою, Директоркою Львівської обласної бібліотеки для дітей (ЛОБД або Леотека) про проєкт  інформаційно-психологічної безпеки дітей та підлітків, які опинилися у Львові внаслідок воєнних дій «П’ята стихія». За цей проєкт бібліотека отримала престижну бібліотечну премію EIFL (Electronic Information for Libraries). Це такий собі бібліотечний Оскар, який  Леотека отримує вже вдруге!

Працівники ЛОБД – круті. Сучасні, просунуті, жваві, невтомні. А ще вони залюбки та щедро діляться знаннями і лайфхаками, завжди щиро запрошують у гості.

Марія Лапшина: “Як давно і кому прийшла в голову ідея створити проєкт «П’ята стихія»? Звідки ця ідея з’явилась?”

Ольга Конасова: “Взагалі цей проєкт ми писали під грант. А цей грант ми отримали завдяки Програмі малих грантів посольства США для випускників американських програм обміну для бібліотекарів. Серед випускників, власне, Лариса Лугова, колишня директорка, а тепер заступник ЛОБД. Вона є випускником програми, тому ми могли взяти участь в Гранті. 

Почали працювати над проєктом «П’ята стихія» ще в 2022 році, зараз він в межах гранту вже завершений, але ми продовжуємо самостійно працювати над ним і досі. 

Виникла ідея ще з початку війни, весна 2022 року. Тоді ми, як і більшість бібліотек,  почали працювати як волонтерський центр, який надавав інформаційні послуги. До нас звернулося дуже багато людей (іноді ми дивувались, звідки  вони нас знаходять), багато було переселенців, які прямо з потягів приходили до бібліотеки і ми власне їм надавали інформаційні консультації, тому що люди були розгублені, вони не знали, що їм робити. Ми надавали інформацію, куди цих людей можна направити і як їм можна допомогти, де вони можуть знайти фінансову допомогу, житло, в яку школу можна влаштувати дитину. 

З набуттям великого досвіду спілкування з переселенцями, ми з’ясували, що багато з них є інформаційно дезорієнтованими. Багато людей (особливо ті, хто знаходилися певний час під окупацією) не мали доступу до різних українських медіа каналів. Найбільше це стосувалося дітей, сім’ї яких приїхали зі сходу України, які найбільше постраждали. 

Тому, коли з’явилася можливість написати Грант, ми власне прагнули реалізувати такий, що стосувався б саме медіа-грамотності для дітей (оскільки ми – бібліотека для дітей і це саме наш напрямок). З цього все і розпочалося. 

Марія Лапшина: “Чому така назва проєкту «П’ята стихія»?”

Ольга Конасова: “Така назва бере свій початок ще з грецької міфології, як ми знаємо є 4 стихії: земля, вода, повітря, вогонь. Але є ще п’ята стихія – ефір. У нашому світі ефір – це інформаційний простір, в якому зараз йде війна. Використовувати цифрові технології, критично мислити та оцінювати інформацію, протистояти фейкам – це означає знайти правильний спосіб орієнтуватися у п’ятій стихії.”

Марія Лапшина: “А хто придумав назву?”

Ольга Конасова: “Придумала назву проєктний менеджер нашої бібліотеки Кремньова Олена Юріївна. Я ж на той час, як завідувачка відділом інформаційних технологій, розробляла вже саму програму: що ми будемо проводити, як це буде відбуватися, хто буде проводити заняття – я шукала певних партнерів, які нам допомагали.”

Марія Лапшина: “Про що і для кого цей проєкт?”

Ольга Конасова: “Після того, як ми написали грантову заявку, придумали програму, ми вже почали активно працювати над проєктом. 

Основні завдання проєкту – це адаптувати дітей до життя в нових умовах, подолання інформаційної нерівності, виховання у діток інформаційної грамотності та критичного мислення. 

Учасниками проєкту були діти з вимушено-переселених сімей та діти зі Львова. Ми не розподіляємо учасників, на тих, хто переїхав і місцевих діток, навпаки – це дуже добре, що з метою інтеграції в нове середовище всі діти проходили навчання разом. Приїжджали дуже різні діти, комусь було простіше пристосуватися до нових умов, комусь важче. Якщо молодші, досить швидко адаптувалися, то старшим було навпаки – складніше. 

Учні в нас проходили навчання в 2 категоріях: це діти 8-10 років і підлітки від 11 до 17 років. Крім того, в своїх вікових групах діти були поділені на групи, відповідно від рівня знань.”

Марія Лапшина: “Розкажіть, будь-ласка коротко, покроково, від моменту коли прийшла ідея до реалізації – алгоритм дій – пошуки викладачів, чому такі вікові групи?”

Ольга Конасова: “З нашого досвіду дітям молодше 7-8 років ще важко сприймати цю інформацію. Звідси такий розподіл. Поділ на дві вікові групи: бо викладаючи інформаційну грамотність ти не можеш давати одну і ту ж інформацію дітям 8 років і підліткам, адже крім медіа-грамотності ми викладали основи програмування, прагнули стерти ту межу між дітьми, які продовжували навчатись у відносно безпечному Львові і тих, хто був змушений припинити навчання в місцях,наближених до фронту.

Де ми брали викладачів? У нас працюють дуже розумні бібліотекарі, які вміють писати код і програмувати, тому проблем з викладачами у не було. Крім цього наша бібліотека тісно співпрацює з волонтерською мережею Code Club Україна, я є його координатором, і от власне завдяки Код-клабу і цій волонтерській мережі ми маємо багато знайомих і багато волонтерів з ІТ-сфери. Наприклад скретч, 3D моделювання ми можемо проводити як бібліотекарі, але вже якусь Java і JavaScript бібліотекарю осилити складно (і власне такої потреби в нас немає), ми не можемо таке викладати, адже щоб продукт (послуга) був якісний – повинен бути професійний викладач.”

Марія Лапшина: “Чи охоче та активно відгукувались волонтери-викладачі? Як ви їх мотивували до такої співпраці?”

Ольга Конасова: “У нас щороку, тричі на рік, проходить набір на курси програмування для дітей та підлітків. І ви знаєте, як я знаходжу викладачів для цих курсів? Я просто пишу оголошення у Фейсбуці, шукаю волонтерів і вони відгукуються. Я не кажу, що це багато – це може бути один-двоє викладачів, а вже потім я шукаю студентів старших курсів комп’ютерних наук, які можуть бути менторами і ділитися своїми знаннями. 

Так вийшло і з цим проєктом – ми це робимо на постійній основі для дітей, а от в 2022 році ми це робили в межах проєкту «П’ята стихія», з тими визначеними курсами, які були заплановані в рамках цього проєкту.”

Марія Лапшина: “Звучить дуже просто та логічно. Мені здається, що головна проблема працівників бібліотек це страх почати щось нове, через брак знань: де шукати менторів, де взяти гроші і т.д.”

Ольга Конасова: “Ну так, якби ми були в цій галузі початківцями, можливо ми б теж боялися і не знали де взяти людей в команду проєкту. Але ми працюємо з програмуванням і з навчальними курсами вже багато років, проводимо їх у бібліотеці. Навчальні курси у нас є різні – від програмування для найменших (з 5 років) до написання сайтів на JavaScript і Python і т.д. для дітей 17 років. Тому цей процес в нас йде нон-стоп і проблем не виникало. Це для нас – звична справа.

Ми трошки розширили свою програму, додали туди інші курси, які були потрібні саме тим дітям, які переїхали з інших регіонів до Львова. Адже в нас було не тільки навчання з програмування.

Заняття в нас йшли двома наборами – у 2022 році та в 2023 році.”

Марія Лапшина: “А скільки тривав один курс? Скільки було передбачено занять?”

Ольга Конасова: “Різна кількість занять, залежно від програми та вікової групи. Для дітей молодшого віку це було до 10 занять, для дітей старшого віку на програмах  Java і JavaScript до 12-14 занять, в залежності від групи, від рівня знань дітей, тому що діти різні. Тому ми завжди дивимось, скільки уроків буде потрібно для вивчення певного матеріалу. Заняття проходили 1 раз на тиждень, орієнтовно курс тривав десь до трьох місяців. Тобто перший набір ми почали на початку жовтня, здається 5 числа і в грудні діти завершили навчальні курси. Протягом тижня йшло декілька занять, крім програмування паралельно йшли заняття з психологом, також раз на місяць був ІТ-лекторій онлайн, що дало можливість залучати не тільки тих дітей, які знаходяться у Львові, а й учнів з інших міст до занять. Ті лекції були більш профорієнтаційні, ми запрошували в більшості людей з ІТ-сфери, які могли щось цікаве дітям розповісти про професії в ІТ, як потрапити в ІТ і т.д. Це були не просто лекції, це були практичні заняття: діти вчилися створювати чат-боти і т.д.”

Марія Лапшина: “А скільки в офлайнових групах одночасно могло займатися дітей?”

Ольга Конасова: “В групах до 10 дітей. На нестачу сучасних комп’ютерів наша бібліотека не страждає, у нас є хороший інтернет-центр, є своя студія Лев-ІТ. Комп’ютерів у нас є як мінімум 10 в окремій залі для користувачів, на яких можна займатися. Приїжджайте в гості до Львова, ми проведемо вам екскурсію і все покажемо!”

Марія Лапшина: “Розкажіть трішки детальніше про психологічну підтримку дітей у межах проєкту.”

Ольга Конасова: “Так, дійсно, в межах навчальних заходів відбулася серія тренінгів із психологом. Для дітей і підлітків проходили різні тренінги, тематика яких стосувалася Soft Skills: щоб діти знали основи ефективної комунікації, як стати лідером, як працювати в команді. Ну і взагалі це все відбувалося для того, щоб дітей адаптувати, допомогти інтегруватися у нове для них середовище. Щоб вони могли знайти друзів, познайомитись. Хочемо відзначити, що дітям ці заняття з психологом, саме з напрямку Soft Skills, дуже сподобались.”

Марія Лапшина: “Психолог – це також волонтер, ви залучали спеціаліста?”

Ольга Конасова: “Ні, у нас є власний психолог в бібліотеці. Ми залучали спеціалістів зовні для певних занять з програмування. Всі інші ментори працюють у нас в бібліотеці.

Також в межах проєкту у нас відбулась серія занять з медіаграмотності, їх мабуть було найбільше, і ці заняття теж проводили працівники бібліотеки. Заняття з медіаграмотності проходили не лише в приміщенні бібліотеки, а також наші працівники відвідували деякі шелтери, прихистки і проводили там заняття з дітьми.”

Марія Лапшина: “Поділіться секретом – де ваші співробітники, бібліотекарі, навчились меідаграмотності аби викладати це?”

Ольга Конасова: “Немає жодних секретів: наші співробітники пройшли навчання на онлайн-курсах: «Медіаграмотність: як не піддаватися маніпуляціям?» та «Інформаційна гігієна під час війни» (на платформі Prometheus)

Курс «Інформаційна культура та медіаграмотність»  (Центр неперервної культурно-мистецької освіти, НАКККіМ).”

Марія Лапшина: “Як ви рекламували свій проєкт? Звідки користувачі про вас дізнавалися і як відбувався набір, визначення рівня знань і т.д?”

Ольга Конасова: “Ми ведемо багато сторінок в соцмережах, і в основному набір йшов через ці сторінки, а також – по шелтерах, з якими ми тісно співпрацюємо. Особливого відбору, як такого, щоб ми комусь відмовили – не було. Звісно ми надавали перевагу все-таки дітям-переселенцям, які приїхали до Львова.

А все інше – це була реєстраційна форма.

До вашої уваги – сторінки в соцмережах, на які можна підписатися і слідкувати за виходом нових навчальних програм від ЛОБД:

Марія Лапшина: “Скільки дітей загалом взяло участь в проєкті?”

Ольга Конасова: “Всього у проекті взяло участь 1400 дітей. Це на всіх програмах, наживо і онлайн.

Щодо програмування  – загалом пройшло навчання близько 100 дітей. Відвідувань, звісно було значно більше, але от 100 дітей почали навчання, дійшли до кінця курсу і отримали сертифікат про закінчення.”

Марія Лапшина: “А ще я знаю, що в межах проєкту були заняття з української та англійської мови. Розкажіть про це.”
Ольга Конасова: “
Так, під час проєкту діяла мовна Антишкола. Оскільки до нас в основному приїхали діти з російськомовного середовища, з українською в них були певні проблеми і навіть ті, хто знав українську мову добре – боялися і соромилися розмовляти.

З української мови це був один курс, який ми набирали, він називався «Говоримо українською» – це був розмовний клуб, щоб діти могли розмовляти на певні теми, розговоритися, розвинути свої певні навички в діалогах.

Подібні заняття відбувалися і з англійської мови, під час яких діти займалися за спеціальними підручниками. 

В основному на мовні клуби записалися найменші діти, 8-10 років. З англійською було дещо проблематичніше – оскільки там ми проводили тестування, визначали рівень і було досить важко підібрати групу, де діти були б на одному рівні знання мови. Англійську мову у нас також викладав працівник бібліотеки.”

Марія Лапшина: “Розкажіть, будь ласка, про менторів проєкту.”

Ольга Конасова: “Це двоє працівників з нашої бібліотеки, учасники Code Club Lviv:

  • Петелько Оксана. Завідуюча відділом інформаційних технологій Львівської обласної бібліотеки для дітей, випускниця школи ментора Code Club Lviv, багаторічна викладачка програмування та ментальної арифметики. Під час проекту «П`ята стихія» менторка курсу Scratch.
  • Гарасимчук Надія. Працівник відділу інформаційних технологій, куратор «STEM студія Lev-IT» Львівської обласної бібліотеки для дітей, випускниця школи ментора Code Club Lviv, багаторічна викладачка програмування та 3D моделювання.  Під час проекту «П`ята стихія» менторка курсу «3D моделювання на платформі TINKRCAD».

Марія Лапшина: “Скільки працівників було задіяно в проєкті від бібліотеки?”

Ольга Конасова: “Загалом, десь 10 людей.”

Марія Лапшина: “Чи є такі діти, які пройшовши один курс не зупиняються, а записуються ще і ще на різні програми?”

Ольга Конасова: “Так, у нас багато випадків, коли діти проходять навчання на всіх курсах, розуміючи що в бібліотеці добре – записуються і стають нашими читачами, слідкують за проєктами, ну і відповідно читають книги. Є такі діти, які з року в рік записуються до нас і все запитують “а що у вас ще буде нового?”

Марія Лапшина: “Чи маєте ви відгуки про проєкт від дітей чи батьків? Як навчання допомогло їм в подальшому?”

Ольга Конасова: “Так, ми проводимо опитування після закінчення курсу. Батьки добре розуміють цінність цих занять, тому що якщо ти відвідуєш подібні курси десь у приватних закладах, то вони дуже дорогі. А бібліотека дає можливість спробувати це все безкоштовно. Якщо “спиратися на відгуки, то всім усе дуже сподобалося, а особливо – заняття з програмування.

Відгуки:

Збанц Анастасія, 8 років навчалася на курсі Scratch

Курс цікавий і корисний , особливо в теперішніх умовах, коли шкільна програма передбачає знання з цього напрямку. Онлайн заняття не завжди дають бажаний результат, а офлайн дають кращі результати. Дякую за таку можливість. 

Мама Тимошенко Іллі, 13 років навчався на курсі PYTHON 

Дитина в захваті, що опанувала нове. Була радість, але і сльози, коли щось не виходило. Але зворотній зв’язок 24/7 і інформація від викладача допомогли. Дуже сподобалась викладач Ярина і курс PYTHON. Дякуємо!

Петелько Святослав, 12 років відвідував заняття з медіаграмотності

На занятті дізнався багато корисної інформації про інформаційну грамотність, що таке джинса, фейки та як їх вирізняти з поміж іншої інформації. Впевнений, що мені ці знання згодяться, особливо зараз під час війни є багато неправдивих інформаційних вкидів.

Марія Лапшина: “Як ви працювали під час повітряних тривог?”

Ольга Конасова: “Під час повітряної тривоги заняття, звісно, не проводилися. Але в нас є укриття своє, бібліотечне, і ми спускаємось туди. Укриття в нас облаштовано досить непогано,  там є Wi-Fi, ноутбук і діти мали можливість спуститися і продовжити навчання.”

Марія Лапшина: “Проєкт почався восени 2022, коли по всій Україні були проблеми з електропостачанням, відключення електрики. Вас це зачепило?”

Ольга Конасова: “Так, звісно, ми це відчули на собі. Особливо важко було в період листопад-грудень 2022. Що ми робили? Заняття переносилися, для старших, де можливо, перейшли на онлайн навчання. Генератора в нас не було в бібліотеці, але ми маємо зарядну станцію, яка могла певний час підтримувати роботу Wi-Fi, сервера і ноутбуків. Так що переважно – у нас був Інтернет, просто не було світла. Ми намагалися проводити заняття не зовсім пізно ввечері, на 16:00, коли ще не дуже темно. Звісно до закінчення уроку темніло, але заняття відбувалися!

Другий набір у нас стартував у лютому, а випуск був у травні. Тоді з вимкненнями світла вже було легше.”

Марія Лапшина: “Що забезпечував грант, який ви виграли?”

Ольга Конасова: “За цим грантом ми виграли 4,5 тисячі доларів і на ці кошти ми придбали 4 ноутбуки, спікерфон, 3D пластик різний (оскільки за проєктом для дітей проводилися майстер-класи по 3D моделюванню), також замовляли брендовану рекламну продукцію, яку дарували учасникам.”

Марія Лапшина: “Коли в бібліотеці проходять заняття – інші користувачі можуть прийти за книжками, чи почитати в читальних залах?”

Ольга Конасова: “Звичайно! У нас відносно велика бібліотека, є інтернет-центр, комп’ютерний клас, як окреме приміщення, яке закривається на час проведення занять, а вся бібліотека працює в звичайному режимі.”

Марія Лапшина: “Розкажіть про Школу Цифрової творчості.”

Ольга Конасова: “Так, це цікаво! В межах проєкту «П’ята стихія» проходили зимові табори, вони називались «Школа цифрової творчості». Тобто – навчання-навчанням, а в січні вже були канікули у дітей і під час канікул ми проводили для дітей Школу цифрової творчості, мета якої була показати, що інформаційні технології та читання – це цілком поєднувані заняття. Справжня формула успіху – це читання і вивчення ІТ! 

В  такій школі взяли участь ще 20 дітей, які під час занять читали твори, тобто у них було завдання прочитати книжку, підсиливши враження доповненою реальністю. Вони програмували закінчення творів. Тобто ті знання, які вони отримали під час занять, вони могли застосувати, написавши в коді закінчення твору. Якщо учні 2 класу таке роблять, то бібліотекар – точно осилить 😊Ось такі заняття в нас проходять, поєднуючи технології і читання. Також дітей знайомили з основами Adobe Illustrator, вони вивчали Canva, робили бук-трейлери, потім 3D моделювали улюблених персонажів і їх роздруковували. Тому – можуть бути різні способи залучення дітей до читання.”

Марія Лапшина: “А у вас є людина, чи команда людей, котра постійно відслідковує різні гранти та проєкти і подається на участь в них?” 

Ольга Конасова: “Так, у нас є людина, проєктний менеджер Олена Юріївна Кремньова, яка займається грантами і пошуком грантів, має досвід в цьому. А також проєктною діяльністю займається Лариса Анатоліївна Лугова.

Але всі заняття продовжуть проходити вже поза грантами, як постійна бібліотечна робота.”

Марія Лапшина: “Розкажіть, будь ласка, детальніше про міжнародну бібліотечну премію EIFL (Electronic Information for Libraries), володарями якої ви стали за проєкт “П’ята стихія””

Ольга Конасова: “Це почесна премія, своєрідний бібліотечний Оскар і Леотека – вдруге на червоній доріжці!

Свою першу нагороду Львівська обласна бібліотека для дітей отримала у 2016 році за проєкт “Літерландія”, мета якого – за допомогою новітніх технологій, в захоплюючій грі, навчати дітей читати. ІТ-фірма «Імпульс» зі Львова, яка розробляє комп’ютерні ігри, є партнером та другом Львівської обласної бібліотеки для дітей. Фахівці фірми звернулись до бібліотеки з пропозицією протестувати мультимедійний додаток – інтерактивну абетку “Мишеняткова абетка”, яку вони розробили для продажу. До бібліотеки мультимедійний додаток передавався для тестування безплатно. Таким чином в бібліотеці з’явилося Мишенятко Круть і перша українська інтерактивна розвивальна гра-абетка. Але “Мишеняткова абетка” була не лише грою. За допомогою різноманітних завдань Мишенятко Круть навчав дошкільнят літер рідної абетки, складав з ними слова, співав пісеньки, а бібліотекарі доповнювали все це друкованими абетками, першими книгами, голосними читаннями та ще багатьма цікавими розвагами.

Нова премія у розмірі 1 500 доларів буде витрачена на реалізацію інноваційних послуг, для того, щоб Леотека завжди була в тренді!

Такі премії видаються щороку за інновації в бібліотечній сфері для країн, що розвиваються. Ми щороку подаємося на цю премію.”

Марія Лапшина: “А як відбувається визначення переможців? На основі поданої інформації, чи представники приїжджають на місце, щоб оцінити інновації?”

Ольга Конасова: “Так, переможці визначаються на основі поданої інформації. Потім нас повідомляють про нагороду. Коли ми виграли першого разу, було організовано поїздку до Варшави на вручення премії. Цього разу нагороду надішлють поштою.”

Марія Лапшина: “Проєкт “П’ята стихія закінчився”. Що далі?

Ольга Конасова: “Дійсно, проєкт закінчився, але у нас продовжуються заняття з медіаграмотності, тривають всі навчальні курси з програмування, 3D моделювання, у нас постійно проходять різні лекції про безпеку в Інтернеті. В принципі все те, що ми робили в межах проєкту – ми продовжуємо робити далі.

Ще в кінці я хочу сказати, що програма цього проєкту була поділена на 2 частини. Перша частина – ми навчаємо дітей, а друга частинка – в квітні-травні 2023 ми вже ділилися досвідом з бібліотекарями. Давали три вебінари для бібліотекарів України і це було також у співпраці з Українською бібліотечною асоціацією. Перший вебінар – ми розповідали про «П’яту стихію», як не загубитися в п’ятій стихії, де презентували наш проєкт і розповідали про нього, він є навіть в запису. 

Також ми запрошували спікера, який проводив для бібліотекарів тренінги про ефективні комунікації, як себе презентувати – цікава інформація по Soft Skills.

 До вашої уваги  – лінки на всі три вебінари:

  1. Вебінар «Як не загубитися в п’ятій стихії»
  2. Відеозапис «Інформаційні технології як засіб підвищення мотивації до читання. Вебінар-практикум»
  3. Вебінар-практикум “Ефективна комунікація: розповідай про себе так, щоб тебе почули та зрозуміли

Марія Лапшина: “Які поради ви дали б бібліотекам, котрі хочуть запровадити нові послуги, але вагаються, не знають, з чого почати, бояться, що в них не вистачить якихось ресурсів?

Ольга Конасова: “Головна порада – не боятися. Дійсно, бібліотекарям часто дуже некомфортні такі от технічні моменти, тому що часто бракує досвіду, щодо організаційних моментів, немає з ким проконсультуватись як все це можна робити. Але часто виявляється, що насправді це все зовсім нескладно, а навпаки – цікаво і захоплююче. Не треба боятися.

Щороку я проводжу школу ментора Code Club і навчаю бібліотекарів програмувати. У 2024 році я теж її проводила, на початку січня, і доєдналися близько 30 бібліотекарів з різних регіонів – в тому числі і прифронтових, для них це чудова можливість, адже послуги можна надавати віддалено, з безпечного місця, діти підключаються з дому.

І ще – часто під такі ініціативи ми вигравали і всякі технічні засоби, або кошти, які вкладали в технічне обладнання для навчання дітей програмуванню.”

Марія Лапшина: “Ну – ви круті! Які у вас подальші плани? Чи це секрет?

Ольга Конасова: “Так, ми – круті! Про плани не скажу – скоро ви самі все побачите! Слідкуйте за нашими сторінками. Ми завжди раді до співпраці. Якщо потрібні будуть якісь тренінги, або практичні заняття провести для бібліотекарів – звертайтесь. 

Контакти Львівської обласної бібліотеки для дітей – залишаємо тут

5