PROFI-хаб: Профорієнтація підлітків у Макарівській бібліотеці для дітей

Макарівська дитяча бібліотека Київської області продовжує дивувати своїх відвідувачів новими корисними послугами. Однією з таких інновацій стала ініціатива PROFI-хаб «Обери професію своєї мрії», спрямована на допомогу підліткам у виборі майбутньої професії. Цей проект був запущений у межах програми «Бібліотека – місце сили!» і вже встиг отримати позитивні відгуки від молоді та їх батьків.

Макарів (Київська область) постраждав від обстрілів на початку війни. Будівля дитячої бібліотеки була частково зруйнована, але відновлювальні роботи тривають, а бібліотекарі невпинно працюють. У межах проєкту «Бібліотека – місце сили!» тут запровадили нову послугу — PROFI-хаб «Обери професію своєї мрії», яка допомагає підліткам віком 13-17 років свідомо обирати майбутню професію.

Після анкетування з’ясувалося, що багато підлітків не мають достатньо інформації про професії та ринок праці. Особливо важливою ця послуга стала під час дистанційного навчання та в умовах війни. PROFI-хаб дає можливість молоді отримати підтримку у виборі тієї професії, яка відповідала б їх здібностям та інтересам, забезпечуючи кращі можливості для кар’єрного росту та фінансової стабільності.

Одарка Мочернюк, Завідувачка відділом обслуговування дітей КЗ «Публічна бібліотека» Макарівської селищної ради, про послугу:

«Чому саме ця послуга? Тому що вона актуальна та продиктована запитами наших клієнтів віком 13-17 років за результатами анкетування, особливо в умовах дистанційного навчання та в період війни», – розповідає пані Одарка Мочернюк.

Вибір професії – один із головних життєвих виборів, які здійснює людина в юному віці. Соціологічне дослідження на тему «Яких послуг не вистачає клієнтам 13-17 років у бібліотеці?» показало, що 45% підлітків потребують більше інформації про професії, живого спілкування з представниками різних професій та інформації про ринок праці; 15% потребують коворкінгу та цифрового хабу; 10% бажають зустрічатися з представниками професій креативної індустрії; 20% задоволені існуючими послугами бібліотеки, а 10% хочуть зустрічатися з відомими письменниками.

«Ми провели опитування серед 50 старшокласників, а також 20 інтерв’ю з підлітками в ліцеях, бібліотеці, парках, спортивній школі, школі мистецтв та центрі позашкільної роботи», – додає пані Одарка.

Макарів – це селище, у якому проживає близько 1 500 підлітків віком 13-17 років, з яких 380 (25%) є користувачами бібліотеки. Цільова аудиторія послуги – це учні старших класів, які прагнуть визначитися з майбутньою професією. Вони люблять досліджувати, експериментувати, творити та створювати нове. Це клієнти з критичним мисленням та прагненням до пізнання всього нового.

«Ми були впевнені, що запровадження PROFI-хабу дозволить нам не лише залучити нових клієнтів, але й задовольнити потреби існуючих, а також допоможе молодим людям усвідомлено обрати майбутню професію, яка відповідає їхнім індивідуальним здібностям та інтересам, забезпечить кращі можливості для кар’єрного зростання, фінансової стабільності та соціального статусу. Мета послуги – знайомство старшокласників зі світом професій, підготовка до самостійного вибору майбутньої професії, до професійного самовизначення, допомогти стати успішними та реалізувати себе», – зазначає пані Мочернюк.

“Перш за все, ми по-новому зонували наш бібліотечний простір, адже проєкт передбачає різні формати: ресурсний центр для забезпечення клієнтів необхідною інформацією про різноманіття професій, ринок праці, навчальні заклади та великі компанії Києва та області, майстер-класи від представників різних професій, які досягли успіху, лабораторію профтестування, а також профорієнтаційний квіз (ігри, вікторини, конкурси) та інші заходи. Щоб наш профі-простір став привабливим і комфортним для старшокласників, ми виокремили зони: інформаційна та робоча зона (комп’ютерні місця, лабораторія профтестування, куточок ділової та довідкової літератури по профорієнтації “Мандрівка у професію”, візуалізація професій – медіастіна (проектор, екран, фотовиставка професій, “Історії професійного успіху читачів нашої бібліотеки”), ігрова зона та зона відпочинку (профорієнтаційний квіз), зона спілкування та навчання (майданчик-трансформер для комунікацій, майстер-класів, виставок, масових заходів).

Нова послуга складається з чотирьох основних компонентів:

  1. Тренінги, інтерактивні зустрічі та майстер-класи з представниками різних професій, які розповідають про власний досвід та випадки з життя.
  2. “Лабораторія профтестування” – робочі місця з ноутбуками та доступом до інтернет-ресурсів, де можна пройти різноманітні тести, віртуальні екскурсії у великі компанії та навчальні заклади.
  3. Куточок профорієнтації “Мандрівка у професію” – де зібрана інформація про навчальні заклади, спеціальності, ринок праці, буклети, проспекти, презентації та література психологічного, юридичного, медичного характеру.
  4. Екскурсії в навчальні заклади, компанії та установи.

Важливі заходи в рамках проєкту

У межах проєкту “Бібліотека — місце сили!” вже відбулося чимало захоплюючих і корисних заходів.

Зустріч з директором Макарівського медичного фахового коледжу стала справжнім відкриттям для старшокласників. Директорка розповіла про умови вступу та особливості медичних професій, а лікар-реаніматолог провів майстер-клас, присвячений наданню першої домедичної допомоги. Він детально пояснив, що таке синдром довготривалого здавлення, і навчив, як правильно рятувати життя постраждалих під завалами.

Зустріч з Ларисею Кулаковською, кандидатом історичних наук, завідувачкою Археологічним музеєм Інституту археології НАН України, була справжньою мандрівкою в минуле. Вона поділилася своїм шляхом до професії історика-археолога, розповіла про свої наукові дослідження і археологічні розкопки, а також про те, як її вибір професії вплинув на життя.

Презентація професії вчителя математики була не менш пізнавальною. Заслужена вчителька України розповіла про свій шлях, поділилася спогадами про вибір професії і організувала захід, присвячений Дню числа Пі, що дозволило учням зануритися у світ математичних відкриттів.

Екскурсія до салону краси з майстер-класом від Катерини Бойко, стиліста-візажиста, дозволила учням дізнатися більше про професію візажиста і секрети краси.

21 травня в рамках проєкту “Бібліотека — місце сили!” відбулася цікава зустріч з Тишурою Альоною Олександрівною, дільничим офіцером Макарівського відділення поліції. Вона розповіла про свій вибір професії та умови вступу до навчальних закладів системи МВС, а також поділилася досвідом роботи з підлітками.

29 травня в PROFI-хабі відбулася тепла зустріч з Софією Гарамітою, керівником дівочого фольклорного гурту “Folk Ruzha”. Софія поділилася своїми захопленнями народним фольклором і розповіла про труднощі та радощі на шляху до успіху в обраній професії.

Симулятори професій на платформі «Дія.Освіта», запущені в червні, дозволяють підліткам спробувати себе у ролі різних професіоналів. Вони можуть зануритись у повсякденне життя візажиста, пекаря, режисера, дизайнера та інших спеціалістів, а також пройти профорієнтаційний тест, який допомагає визначити найбільш підходящі професії на основі рис характеру.

Плани на майбутнє:

“Ми також маємо плани на подальші заходи.” – продовжує розповідь пані Одарка. – “Підлітки виявили інтерес до зустрічей з представниками бізнесу, архітекторами, ландшафтними дизайнерами, нотаріусами та адвокатами. Ми постійно співпрацюємо з Центром зайнятості, який надає доступ до тестування та інформації про ринок праці.

Проєкт “Бібліотека – місце сили!”

PROFI-хаб “Обери професію своєї мрії” реалізується в межах проєкту “Бібліотека – місце сили!”, який діє завдяки співпраці ВГО Українська бібліотечна асоціація у партнерстві з Центральною бібліотекою міста Берлін за підтримки Європейського Союзу в межах програми House of Europe

Проєкт спрямований на відновлення та розвиток бібліотек у громадах, які постраждали під час окупації, надаючи їм ресурси та можливості для створення інноваційних послуг, що відповідають сучасним потребам користувачів. Макарівська бібліотека для дітей, попри складні обставини, демонструє силу духу та відданість своїй місії, допомагаючи молоді визначитися з професійним майбутнім та знаходити нові можливості для самореалізації.

3

Як Балаклійська дитяча бібліотека повертає радість дитинства під час війни

Креативний простір «Веселі бджілки» та пересувна «Бібліотека з рюкзачка»: нові послуги від Балаклійської центральної бібліотеки для дітей Харківської обл.

Місто Балаклія, Ізюмського району Харківської області була під ворожою російською окупацією півроку – з лютого до серпня 2022 року. Багато сімей з регіону були змушені виїхати в інші міста та країни, рятуючись від війни. Діти, що залишилися чи повернулися у рідні міста після деокупації, змушені навчатись онлайн, втративши можливість бачитися з друзями та однолітками. Їм дуже не вистачає спілкування, живих зустрічей, активностей та розвиваючих занять.

Війна боляче вдарила по сфері культури Балаклійської  громади: військові дії призвели до значних пошкоджень і втрат у місцевих закладах культури. На сьогодні з 20 бібліотек працюють лише дві: Балаклійська центральна бібліотека та Балаклійська центральна бібліотека для дітей. Під час окупації 12 приміщень сільських бібліотек пошкодили, 3 — зруйнували.

Розуміючи ці потреби, бібліотекарі Балаклійської центральної бібліотеки для дітей, після проходження навчання з Дизайн мислення у межах проєкту «Бібліотека – місце сили!», вирішили діяти і започаткували не одну, а одразу ДВІ нові послуги для своїх юних користувачів.

Далі пропонуємо пряму мову бібліотекарки про ці послуги, ідею виникнення, про те, як ідеї були адаптовані, реалізовані та про цікаві моменти й виклики, з якими стикалися на цьому шляху.

Розповідь бібліотекарки Ірини Гладкої:

“Все почалося з проєкту «Бібліотека – місце сили!», з тренінгів з Дизайн-мислення та з першої самостійної роботи – пошуку основного клієнта. Зібравшись командою, ми вирішили працювати з найбільш вразливою категорією клієнтів – дітьми віком від 6 до 10 років. Від початку повномасштабної війни та під час окупації міста більша частина користувачів Балаклійської центральної бібліотеки перестали відвідувати заклад: хтось виїхав, а хтось просто з міркувань безпеки уникає публічних місць. Повернути користувачів до бібліотеки – стало для нас одним із головних завдань.”

Команда бібліотекарів, учасниць проєкту, розробила питання для анкет-інтерв’ю і провела опитування серед дітей.

“Проаналізувавши результати, ми зрозуміли, що потрібно організувати в бібліотеці простір для зустрічей і спілкування дітей, проведення дозвілля серед друзів. Повернути дітям бібліотеку, але в оновленому, сучасному, інноваційному вигляді.

Наступним кроком було створення прототипу моделі послуги. Виникла ідея з вуликом і бджілками-трудівницями: вулик – це бібліотека, а бджілки – ми, бібліотекарки, які допомагають дітям пізнавати нове через книги, заходи та майстер-класи. Так з’явилась ідея креативного простіру “Веселі бджілки”.

“Проте цього було недостатньо. Віддалені міські та сільські філії зруйновані або не працюють, а їх клієнти також потребують уваги. Тоді з’явилася нова ідея – виїзної бібліотеки. Швидко з’явилася нова послуга під назвою «Бібліотека з рюкзачка» і співробітниці вирушили у перший виїзд до села Вербівка.”

“До виїзду готувалися ретельно, але спочатку було складно позбутися бібліотечних стереотипів. Зустріч відбулася з читацькими формулярами та нашими ідеями. Нібито все пройшло непогано, але… 100% контакту не відбулося.”

“Ми знову перезавантажилися, провели «мозковий штурм», і наступна зустріч з юними читачами у освітньому центрі «Вулик» на базі Балаклійського ліцею №5 вже була більш емоційною та позитивною.

Перші наші запитання після привітань були: «Чого б ви хотіли від наших зустрічей? Чим би ви хотіли займатися? Що ми маємо зробити, щоб наші зустрічі проходили весело, цікаво і з користю?». Лід розтанув, і ми були приємно здивовані – Дизайн мислення працює!”

“Так з’явився записничок бібліотекарки, ні – не так, бібліотечної Феї, яка вносить всі побажання і потреби користувачів у чарівну книжечку і відповідно їх виконує. Записничок тепер є невід’ємною частиною «Бібліотеки з рюкзачка» і постійно поповнюється новими записами.”

До виїздів у районні населені пункти команда готується дуже ретельно: підбирають нові книжки, перечитують їх, підбирають розмальовки, роблять заготовки для поробок, завантажують нові мультфільми та руханки на закуплений в межах проєкту “Бібліотека-місце сили” ноутбук. Бібліотекарі постійно намагаються бути в тренді! І їм це чудово вдається!

Невдовзі було створено власний логотип «Бібліотеки з рюкзачка». Завдяки навчальним тренінгам для бібліотекарів в межах проєкту “Бібліотека – місце сили!” співробітники бібліотеки навчилися знімати і монтувати відеоролики, провели рекламну кампанію на сторінці Facebook.

“Нова послуга працює, поповнюється новими ідеями, розвивається і головне – подобається користувачам! До послуги долучаються нові клієнти, і це дуже приємно! Найкраще, що ми можемо чути, прощаючись, це “До нових зустрічей!” І це справді круто!”

Плани на майбутнє та партнери

Ми бачимо, як важливо задовольняти потребу дітей у спілкуванні та проведенні дозвілля. Мріємо, щоб кожна дитина мала можливість весело та корисно проводити час, знайомлячись із новими книжками, беручи участь у захоплюючих книжкових пригодах, малюючи, створюючи поробки, граючи в настільні ігри та вікторини. Бібліотекарі Балаклії також організовують демонстрацію фільмів і мультфільмів, святкові заходи, активні ігри та руханки. Це не тільки цікаве проведення дозвілля, а й психологічна терапія під час війни.

За посиланням ви можете переглянути приклад відеороликів про послугу на Фейсбук сторінці Балаклійської центральної бібліотеки для дітей https://www.facebook.com/reel/2360238007502498

Цільова аудиторія – діти віком від 6 до 10 років – отримують від послуг величезне задоволення. Дітям подобається все, що пропонують бібліотекарі, і це надихає рухатися далі.

Також учасниці проєкту отримали значну підтримку від шкільних бібліотекарів, вчителів, волонтерів з Тернопільщини. Так, колеги з Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, Тернопільської обласної бібліотеки для дітей, Тернопільської міської централізованої бібліотечної системи та волонтерка Раїса Коляда з м. Тернопіль надіслали для проєкту дитячі книжки, журнали, комікси, розмальовки для юних читачів Балаклійщини. Тернопільська спеціалізована школа № 29 та Тернопільська ЗОШ № 30 надіслали іграшки, книги, розмальовки, канцтовари, тощо.

Бібліотекарі співпрацюють з Балаклійською міською військовою адміністрацією, яка для нової послуги надає транспортні засоби та сприяє висвітленню послуги на офіційних каналах та сайтах адміністрації. Також мають дружні взаємини із закладами освіти Балаклійської громади, освітнім центром «Вулик», Балаклійською дитячою музичною школою та літературною студією «Промінь».

Зараз до послуги «Бібліотека з рюкзачка» залучено 70 клієнтів, але в планах – залучити ще 200 до кінця 2024 року. Започаткована послуга дає змогу дітям розкривати свої таланти, самовиражатися, формувати естетичний смак та покращувати настрій.

Ми впевнені, що зусилля колег з Балаклійської центральної бібліотеки для дітей допоможуть повернути дітям радість дитинства, забезпечуючи їх можливістю весело та з користю проводити час, навіть у віддалених місцях Балаклійської громади і попри жахи війни мати яскраві враження та спогади дитинства.

В наступних дописах читайте про послуги інших бібліотек-учасниць міжнародного проекту “Бібліотека – місце сили!” 

Нагадаємо, що проєкт реалізується ВГО Українська бібліотечна асоціація у партнерстві з Центральною бібліотекою міста Берлін за підтримки Європейського Союзу в межах програми House of Europe.

4

Бібліотеки Нідерландів: неповторний вайб, джерело натхнення та цікаві ідеї

Фото-розповіді від трьох українських книголюбів

Розмірковуючи над темою цього допису, дуже хотілося, аби він був легким, оптимістичним, мотивуючим і життєствердним. Не так просто відчути такий настрій, коли твоя країна третій рік у війні, майже щоночі лунають повітряні тривоги і гинуть найкращі люди. Де шукати натхнення, сили та нові ідеї?

Аж тут – заходимо у Фейсбук і читаємо допис колеги, Світлани Барабаш:

«Щоб вижити треба жити! Перезавантажити чорно-білий лютий на сонячний березень. Знайти короткий момент для відпустки і насолодитись ним поруч з рідними людьми, відправившись в країну художників, сироварів, мельників, мореплавців і фітодизайнерів. Відпустка це трошки щастя, сонця, миру і нідерландської пасторалі».

Пропонуємо вам ненадовго поринути в Нідерландсько-бібліотечну мандрівку, переглянувши фото і прочитавши розповіді трьох українок, які відвідали дуже різні та в той же час – по-своєму атмосферні, бібліотеки в різних куточках Нідерландів, маленької країни, де живуть працьовиті та розумні люди. Вони їздять на велосипедах, люблять дітей, говорять дивовижною мовою і дуже співчувають нашій українській біді.

Розповідь №1 від Світлани Барабаш: Бібліотеки Харлема та Амстердама

Світлана Барабаш, вчена секретарка Наукової бібліотеки КПІ ділиться своїми враженнями від відвідування двох бібліотек – у Харлемі та Амстердамі. Пані Світлана наголошує на тих корисних речах, які могли б допомогти українським бібліотекам.

  1. Bibliotheek Haarlem – “Місце зустрічі – бібліотека”

У Харлемі, де пані Світлана гостювала у своїх дітей, вона неодноразово відвідувала місцеву бібліотеку. Харлем – більш стародавнє за Амстердам місто, надихає своєю атмосферою та розташуванням недалеко від моря. 

Туристи та гості Харлема дуже люблять зустрічатися у бібліотеці. Якщо вони десь губляться по місту, то бібліотека незмінно є місцем зустрічей – бо там дуже комфортно знаходитись. Bibliotheek Haarlem вражає відкритим доступом до фондів, вільним входом, а також сервісами, які зручно використовувати, такими як Wi-Fi, послуги друку та зони відпочинку. Скрізь є парковки для велосипедів, у бібліотеці можна поїсти та скористатись іншими зручностями, навіть не маючи читацького.

Одним із основних спостережень було те, що Харлем активно читає газети. До бібліотек приходять пенсіонери почитати разом і обговорити новини. Бібліотеки замовляють місцеві газети і самі публікують в них бібліотечні новини про власні послуги. В Нідерландах популярною є безкоштовна послуга, коли бібліотекар приходить додому до читача, приносить книги чи періодику, читає вголос новини.

Це надихнуло пані Світлану запропонувати ідею використання старих газет для майстер-класів з орігамі. Ця креативна ідея, яку вона побачила в Нідерландах, може стати корисною для розвитку моторики та релаксації, особливо для дітей.

У бібліотеці можна знайти, в тому числі, українські книги. Поличка з українськими книгами Bibliotheek Haarlem постійно збільшується, зараз діють програми по комплектуванню для біженців з України і у бібліотеку регулярно надходять нові книжки для дорослих і дітей, при чому дитяча література переважає.

Згадуючи проект “Бібліотека – місце сили!”, Світлана наголошує на важливості створення комфортного простору для користувачів, де можна відчути безпеку  і знайти необхідну інформацію та підтримку.

2. OBA Amsterdam: Бібліотека майбутнього у серці Амстердаму

Публічна бібліотека Амстердаму розташована недалеко від вокзалу та вражає своїми розмірами та функціональністю. Загалом, OBA Amsterdam — це неабияке місце для інтелектуального розвитку та відпочинку, яке, крім того, згуртовує туристів, котрі розмовляють на 300 мовах!

Рекордні обсяги: OBA Amsterdam має у своєму розпорядженні понад п’ять мільйонів книг, що робить її найбільшим книгосховищем у Європі.

Бібліотека займає площу у 28 000 квадратних метрів, розташована на восьми поверхах. Вона оснащена асиметричними вікнами та сучасними архітектурними конструкціями у стилі хай-тек. Відвідувачам доступно близько 1500 місць для читання та роботи.

Крім багатої книжкової колекції, в OBA Amsterdam є велика кількість медіаносіїв, конференц-холи, виставкові зали, театр, кафе, ресторан, а також Музей бібліотеки і Музей Жерара Реве.

Один із цікавих сервісів, які пропонує OBA Amsterdam, — OBA StudyShare. Він має великий попит у часи розсіяної уваги. Це спільний простір, у якому пропонують зосередитися на плануванні власного часу та продуктивності. Відвідувачі працюють або навчаються впродовж трьох блоків по 45 хвилин і двох 15-хвилинних перерв, які сповіщаються дзвінком. Мобільні телефони мають бути вимкнені або їх краще взагалі здати. Також у кімнаті є супервайзер. Не менш важливо, що цей сервіс є безкоштовним

Бібліотека працює щодня з 8 ранку до 22 вечора, а також пропонує мобільний додаток OBA для зручного бронювання книг та перевірки термінів їх повернення. Звичайно, нідерландці і тут не обійшлися без еко-паркінгу на 2000 велосипедів. Крім того, варто зазначити, що бюджет будівництва склав 80 мільйонів євро, що свідчить про високу якість та стандарти цієї бібліотечної споруди.

Середовище OBA Amsterdam створює враження інтеграції у спільноту та безпеки. Це місце, де відчуваєш себе як вдома, а це важливо, особливо для людей, що тільки прибули у незнайоме місто.Бібліотека Амстердаму — це не лише книгосховище, але й центр інтелектуального, культурного та соціального розвитку, де кожен знайде щось для себе.

Розповідь №2 від Марії Лапшиної Bibliotheek Purmerend: Допомога та підтримка українцям

Марія Лапшина, медіаменеджерка виконавчого офісу Української бібліотечної асоціації, поділилася своїми враженнями від візиту до місцевої бібліотеки Bibliotheek Purmerend у місті Пюрмеренд в квітні-травні 2022, куди вона з дітьми змушена була тікати на початку війни. Хоча Пюрмеренд  — невеличке місто поблизу Амстердаму, бібліотека вражає своїми розмірами та сучасним дизайном інтер’єру. Марія зауважила, що працівники бібліотеки були дуже привітними і всіляко намагались допомогти українцям.

Основні послуги, які були доступні для українців у квітні 2022 року, включали безкоштовні курси з вивчення англійської та нідерландської мов. Працівники організовували набір груп, заповнення анкет для вступу в групу, а також проведення занять кілька разів на тиждень. Біженців з України пригощали чаєм та канапками, розказували про послуги і можливості бібліотеки. Для українців всі послуги були безплатні.

Крім цього, бібліотека організувала заходи для маленьких біженців з України, серед яких були адаптовані ігри з українськими написами, спеціальні ігрові зони та групові сеанси казкотерапії. Ці заходи допомагали дітям відволіктися та розслабитися.

Бібліотекарі з Нідерландів, зустрівши Марію, були вражені її розповідями та продемонстрованими світлинами українських бібліотек, книжковими інсталяціями з бібліотеки КПІ. Вони запропонували Марії приєднатися до їхньої команди на волонтерських засадах та обіцяли підтримати усіма можливими засобами.Відвідавши, Bibliotheek Purmerend Марія відчула не лише теплий прийом, але й справжню підтримку в нелегкі часи. Вражає, що говорячи різними мовами, їй вдалося легко порозумітися з колегами з бібліотечної справи!

Розповідь №3 від Інни Брюховецької #досліджуємо_бібліотеки_Нідерландів

Пані Інна – волонтерка, благодійниця родом з Івано-Франківщини, яка зараз мешкає у Нідерландах. Одного разу її колеги, педагоги з України попросили провести для них і презентувати дослідження про Бібліотеки Нідерландів. Пані Інна так захопилася, що у неї з’явився власний онлайн проєкт на Фейсбуці де вона регулярно публікує цікавинки про бібліотечні послуги Нідерландів. Знайомимо з декількома бібліотеками:

  1. Bibliotheken Noord Fryslân: бібліотека без проблем!

Бібліотека має спільний вхід разом з книгарнею, що дозволяє обрати, купити книгу, чи скористатися абонементом. За рік бібліотеку відвідує 60 тисяч людей. Розташована вона на 4-х поверхах, на верхньому з яких проводяться курси, воркшопи та можна винайняти приміщення під ваш захід. На всі ці 4 поверха працює лише 2 бібліотекарки, котрі обожнюють свою роботу, у них сяють очі, а на питання “які у бібліотеки є проблеми?” щиро дивуються і запевняють, що жодних проблем бібліотеки не мають!

Абонемент є платним: 14 євро за квартал (до 18 років він безкоштовний). Тут можна почитати книги на місці або взяти їх додому, скористатися комп’ютерами, знайти необхідну інформацію в Інтернеті чи роздрукувати документи. Для людей з особливими потребами, котрі не можуть відвідати бібліотеку, працівники безкоштовно привезуть книги до додому і навіть приєднаються до читача на каву чи чай, щоб обговорити прочитане.

Муніципалітет регулярно друкує флаєри про активності у бібліотеці, які можна отримати в поштовій скриньці або взяти безпосередньо у бібліотеці. Всі ці активності безкоштовні для користувачів бібліотеки: розмовне кафе, читальні клуби, спільні зустрічі від місцевих жителів – представників різних професій (пожежник, перукар, продавчиня) для дітей. Книжечки є навіть для діток 0+, загорнені у пакетики, їх можна торкатися і навіть спробувати на зуб (після вас їх продезенфікують), книги іноземними мовами, книги для людей з деслексією, для тих, які тільки почали читати, для молоді, історичні та інші жанри. Є поличка з книгами українською мовою.

Бібліотека регулярно організовує заходи, такі як зустрічі з письменниками, майстер-класи з виготовлення різних речей та навчання комп’ютерній грамотності. Тут є навіть телескоп для споглядання за зірками та 3D принтер, за допомогою якого можна створити різні предмети та дизайн на тканині чи екологічних торбинках.

2. Бібліотечка у початковій школі Basisschool Noorderlicht: Магія читання

У Basisschool Noorderlicht бібліотека в початковій школі стала не лише місцем для зберігання книг, а й невід’ємною частиною навчального процесу, де кожен шкільний день розпочинається з книги.

Кожного ранку учні вибирають книгу, яку будуть читати на уроці. Читання не лише розвиває лінгвістичні навички, але й сприяє розумінню прочитаного та збагаченню словникового запасу, вважають у цій школі.

Промоція читання має велике значення. На стіні класу розміщений аркуш з прізвищами учнів та назвами книг, які вони читають, що створює атмосферу змагання та заохочує до активного читання.

Крім того, в школі діє захоплива гра під назвою “Кілометри читання”. Учні діляться на команди та обирають країну для віртуальної подорожі. Кожна команда відмічає відстань на карті, яка відповідає кількості прочитаних сторінок. Ця цікава гра сприяє не лише розвитку читацьких навичок, а й вивченню географії.

Учні не лише отримують задоволення від читання, але й розвиваються як особистості, завдяки зацікавленості класного вчителя, який створює теплу та підтримуючу атмосферу в класі.

3. Медіатека Simon Vesdijk: Надзвичайний світ знань та можливостей

У середній та старшій школі Simon Vesdijk діти від 12 до 18 років мають унікальну можливість користуватися медіатекою, яка не лише забезпечує доступ до книг, а й стає центром технологічних та навчальних можливостей.

Медіатека отримала свою назву завдяки широкому спектру послуг, які вона надає. Окрім художніх книг та словників, тут можна знайти ноутбуки для вчителів і учнів, навушники, зарядні пристрої, калькулятори та інше шкільне приладдя. Учні можуть забути щось з переліченого вдома і взяти його у медіатеці на декілька днів.

За пізнє повернення обладнання призначається символічні штрафи, які списуються з читацького, що навчає дітей відповідальності та своєчасного повернення позиченого. Ці кошти використовуються для закупівлі додаткових книг, що робить процес взаємовигідним та стимулює культуру читання серед учнів.

Медіатека містить книги різними мовами, зокрема нідерландською, французькою, німецькою та англійською. Книги різних жанрів мають спеціальні наліпки, які полегшують їх вибір, а серед найпопулярніших творів – “Щоденник Анни Франк”.

У медіатеці проводяться різноманітні заходи, включаючи зустрічі з письменниками та промоцію читання. Крім того, доступний спеціальний Телеграм-додаток @auralibrary, що дозволяє отримувати інформацію про нові надходження книг та читацькі блоги.

4. Мінібіби та Промоція читання: ділись книжками та любов’ю до читання

Minibieb створюють люди, які мають особливу любов до книг! Вони виготовляють або переробляють неймовірні книжкові полички та встановлюють на своїх подвір’ях, біля будинків тощо. Не обов’язково, але бажано зареєструвати свою поличку на сайті mininibib.nl, щоб отримати більшу впізнаваність та побачити свою бібліотечку на інтерактивній карті. 

Починалося все у 2021 році офіційно з 2000 бібліотек, зараз більше 10000 у 12 провінціях! Адже читати тут – модно!

Полиці є дуже креативні – від елементарних до вишуканих та непередбачуваних, як ото холодильник! Два рази на рік, якщо твоя міні-бібліотека зареєстрована у спеціальній організації, можна попросити комплект книг. З сайту можна роздрукувати наліпки на книги для впізнаваності.

Книги в Нідерландах дорогі, а тут можна взяти почитати, обмінятися, принести свою книжку до бібліотеки. Ви можете взяти книгу в одній бібліотечці, а повернути в іншу. Принцип як у буккросингу. Деякі створюють біби з дитячою літературою, інші змішані. Власники ведуть сторінку у соцмережах, пишуть про новинки, розміщують фото книг, акції і все, що пов’язано з читанням.

Цікава ініціатива для популяризації читання: спеціальна анкета для дітей, читацьке бінго «Я читаю 15 хвилин щодня». Можна роздрукувати бланк цієї анкети і підписати вдома ім’я дитини, вік, клас і відмічати у пустих квадратиках як саме і де саме я читаю: 

  • читаю вголос 
  • замість того, щоб робити щось інше 
  • для когось іншого 
  • сидячи на підлозі
  • перш ніж я ляжу спати
  • у вівторок 
  • на дивані і тд. 

Таку анкету можна розробити у шкільній бібліотеці і теж давати дітям на канікули, а потім класний керівник буде збирати вже заповнені листки.

У нас в Україні є теж схожа ініціатива, започаткована пані Євгенія Пирог (її фейсбук-сторінка Evgenia Pirog) – Додай читання – Add Reading. В межах проєкту Єввгенія та її однодумці  теж створювали бібліотечні шпаківні у закладах освіти, лікарнях тощо та присвоювали їм адреси та номери і місце на карті. Треба розвивати такі соціальну рухи та привертати увагу до читання! Будьте початківцями, створюйте читацьку атмосферу навколо себе, привертайте увагу до читання, показуйте приклад дітям та друзям, творіть , надихайтеся та отримуйте задоволення від читання та того, що ви робите!

Приклад бібліотек Нідерландів, описаний вище, демонструє, що сприятливе середовище та підтримка держави є запорукою розвитку культури читання та активної спільноти. У непрості часи, які наразі переживає Україна, цей оптимістичний погляд та підхід є надзвичайно важливим.

Хоча українці зараз стикаються з болем та викликами, нам важливо зберігати віру та підтримувати один одного. Навіть у найважчі часи, життя продовжується, і важливо шукати способи реалізувати себе у справах, які принесуть радість та відчуття корисності.

Оточуючи себе сильними та розуміючими людьми, ми знаходимо опору в складних ситуаціях і маємо можливість розвиватися та допомагати іншим. Навіть якщо ми не знаходимось на передовій, наша головна мета полягає у виживанні. А для того, щоб вижити – треба жити, діяти, робити щось корисне та бути підтримкою один для одного.

6

Крокуємо у майбутнє разом: навчання програмуванню та медіаграмотності у Львівській обласній бібліотеці для дітей

Розмірковуєте над впровадженням нових бібліотечних послуг, але не знаєте – з чого почати? Рекомендація – просто почніть. Цікавитися, читати, питати поради, надихатись історіями колег.

Для натхнення даруємо вам Інтерв’ю з Ольгою Конасовою, Директоркою Львівської обласної бібліотеки для дітей (ЛОБД або Леотека) про проєкт  інформаційно-психологічної безпеки дітей та підлітків, які опинилися у Львові внаслідок воєнних дій «П’ята стихія». За цей проєкт бібліотека отримала престижну бібліотечну премію EIFL (Electronic Information for Libraries). Це такий собі бібліотечний Оскар, який  Леотека отримує вже вдруге!

Працівники ЛОБД – круті. Сучасні, просунуті, жваві, невтомні. А ще вони залюбки та щедро діляться знаннями і лайфхаками, завжди щиро запрошують у гості.

Марія Лапшина: “Як давно і кому прийшла в голову ідея створити проєкт «П’ята стихія»? Звідки ця ідея з’явилась?”

Ольга Конасова: “Взагалі цей проєкт ми писали під грант. А цей грант ми отримали завдяки Програмі малих грантів посольства США для випускників американських програм обміну для бібліотекарів. Серед випускників, власне, Лариса Лугова, колишня директорка, а тепер заступник ЛОБД. Вона є випускником програми, тому ми могли взяти участь в Гранті. 

Почали працювати над проєктом «П’ята стихія» ще в 2022 році, зараз він в межах гранту вже завершений, але ми продовжуємо самостійно працювати над ним і досі. 

Виникла ідея ще з початку війни, весна 2022 року. Тоді ми, як і більшість бібліотек,  почали працювати як волонтерський центр, який надавав інформаційні послуги. До нас звернулося дуже багато людей (іноді ми дивувались, звідки  вони нас знаходять), багато було переселенців, які прямо з потягів приходили до бібліотеки і ми власне їм надавали інформаційні консультації, тому що люди були розгублені, вони не знали, що їм робити. Ми надавали інформацію, куди цих людей можна направити і як їм можна допомогти, де вони можуть знайти фінансову допомогу, житло, в яку школу можна влаштувати дитину. 

З набуттям великого досвіду спілкування з переселенцями, ми з’ясували, що багато з них є інформаційно дезорієнтованими. Багато людей (особливо ті, хто знаходилися певний час під окупацією) не мали доступу до різних українських медіа каналів. Найбільше це стосувалося дітей, сім’ї яких приїхали зі сходу України, які найбільше постраждали. 

Тому, коли з’явилася можливість написати Грант, ми власне прагнули реалізувати такий, що стосувався б саме медіа-грамотності для дітей (оскільки ми – бібліотека для дітей і це саме наш напрямок). З цього все і розпочалося. 

Марія Лапшина: “Чому така назва проєкту «П’ята стихія»?”

Ольга Конасова: “Така назва бере свій початок ще з грецької міфології, як ми знаємо є 4 стихії: земля, вода, повітря, вогонь. Але є ще п’ята стихія – ефір. У нашому світі ефір – це інформаційний простір, в якому зараз йде війна. Використовувати цифрові технології, критично мислити та оцінювати інформацію, протистояти фейкам – це означає знайти правильний спосіб орієнтуватися у п’ятій стихії.”

Марія Лапшина: “А хто придумав назву?”

Ольга Конасова: “Придумала назву проєктний менеджер нашої бібліотеки Кремньова Олена Юріївна. Я ж на той час, як завідувачка відділом інформаційних технологій, розробляла вже саму програму: що ми будемо проводити, як це буде відбуватися, хто буде проводити заняття – я шукала певних партнерів, які нам допомагали.”

Марія Лапшина: “Про що і для кого цей проєкт?”

Ольга Конасова: “Після того, як ми написали грантову заявку, придумали програму, ми вже почали активно працювати над проєктом. 

Основні завдання проєкту – це адаптувати дітей до життя в нових умовах, подолання інформаційної нерівності, виховання у діток інформаційної грамотності та критичного мислення. 

Учасниками проєкту були діти з вимушено-переселених сімей та діти зі Львова. Ми не розподіляємо учасників, на тих, хто переїхав і місцевих діток, навпаки – це дуже добре, що з метою інтеграції в нове середовище всі діти проходили навчання разом. Приїжджали дуже різні діти, комусь було простіше пристосуватися до нових умов, комусь важче. Якщо молодші, досить швидко адаптувалися, то старшим було навпаки – складніше. 

Учні в нас проходили навчання в 2 категоріях: це діти 8-10 років і підлітки від 11 до 17 років. Крім того, в своїх вікових групах діти були поділені на групи, відповідно від рівня знань.”

Марія Лапшина: “Розкажіть, будь-ласка коротко, покроково, від моменту коли прийшла ідея до реалізації – алгоритм дій – пошуки викладачів, чому такі вікові групи?”

Ольга Конасова: “З нашого досвіду дітям молодше 7-8 років ще важко сприймати цю інформацію. Звідси такий розподіл. Поділ на дві вікові групи: бо викладаючи інформаційну грамотність ти не можеш давати одну і ту ж інформацію дітям 8 років і підліткам, адже крім медіа-грамотності ми викладали основи програмування, прагнули стерти ту межу між дітьми, які продовжували навчатись у відносно безпечному Львові і тих, хто був змушений припинити навчання в місцях,наближених до фронту.

Де ми брали викладачів? У нас працюють дуже розумні бібліотекарі, які вміють писати код і програмувати, тому проблем з викладачами у не було. Крім цього наша бібліотека тісно співпрацює з волонтерською мережею Code Club Україна, я є його координатором, і от власне завдяки Код-клабу і цій волонтерській мережі ми маємо багато знайомих і багато волонтерів з ІТ-сфери. Наприклад скретч, 3D моделювання ми можемо проводити як бібліотекарі, але вже якусь Java і JavaScript бібліотекарю осилити складно (і власне такої потреби в нас немає), ми не можемо таке викладати, адже щоб продукт (послуга) був якісний – повинен бути професійний викладач.”

Марія Лапшина: “Чи охоче та активно відгукувались волонтери-викладачі? Як ви їх мотивували до такої співпраці?”

Ольга Конасова: “У нас щороку, тричі на рік, проходить набір на курси програмування для дітей та підлітків. І ви знаєте, як я знаходжу викладачів для цих курсів? Я просто пишу оголошення у Фейсбуці, шукаю волонтерів і вони відгукуються. Я не кажу, що це багато – це може бути один-двоє викладачів, а вже потім я шукаю студентів старших курсів комп’ютерних наук, які можуть бути менторами і ділитися своїми знаннями. 

Так вийшло і з цим проєктом – ми це робимо на постійній основі для дітей, а от в 2022 році ми це робили в межах проєкту «П’ята стихія», з тими визначеними курсами, які були заплановані в рамках цього проєкту.”

Марія Лапшина: “Звучить дуже просто та логічно. Мені здається, що головна проблема працівників бібліотек це страх почати щось нове, через брак знань: де шукати менторів, де взяти гроші і т.д.”

Ольга Конасова: “Ну так, якби ми були в цій галузі початківцями, можливо ми б теж боялися і не знали де взяти людей в команду проєкту. Але ми працюємо з програмуванням і з навчальними курсами вже багато років, проводимо їх у бібліотеці. Навчальні курси у нас є різні – від програмування для найменших (з 5 років) до написання сайтів на JavaScript і Python і т.д. для дітей 17 років. Тому цей процес в нас йде нон-стоп і проблем не виникало. Це для нас – звична справа.

Ми трошки розширили свою програму, додали туди інші курси, які були потрібні саме тим дітям, які переїхали з інших регіонів до Львова. Адже в нас було не тільки навчання з програмування.

Заняття в нас йшли двома наборами – у 2022 році та в 2023 році.”

Марія Лапшина: “А скільки тривав один курс? Скільки було передбачено занять?”

Ольга Конасова: “Різна кількість занять, залежно від програми та вікової групи. Для дітей молодшого віку це було до 10 занять, для дітей старшого віку на програмах  Java і JavaScript до 12-14 занять, в залежності від групи, від рівня знань дітей, тому що діти різні. Тому ми завжди дивимось, скільки уроків буде потрібно для вивчення певного матеріалу. Заняття проходили 1 раз на тиждень, орієнтовно курс тривав десь до трьох місяців. Тобто перший набір ми почали на початку жовтня, здається 5 числа і в грудні діти завершили навчальні курси. Протягом тижня йшло декілька занять, крім програмування паралельно йшли заняття з психологом, також раз на місяць був ІТ-лекторій онлайн, що дало можливість залучати не тільки тих дітей, які знаходяться у Львові, а й учнів з інших міст до занять. Ті лекції були більш профорієнтаційні, ми запрошували в більшості людей з ІТ-сфери, які могли щось цікаве дітям розповісти про професії в ІТ, як потрапити в ІТ і т.д. Це були не просто лекції, це були практичні заняття: діти вчилися створювати чат-боти і т.д.”

Марія Лапшина: “А скільки в офлайнових групах одночасно могло займатися дітей?”

Ольга Конасова: “В групах до 10 дітей. На нестачу сучасних комп’ютерів наша бібліотека не страждає, у нас є хороший інтернет-центр, є своя студія Лев-ІТ. Комп’ютерів у нас є як мінімум 10 в окремій залі для користувачів, на яких можна займатися. Приїжджайте в гості до Львова, ми проведемо вам екскурсію і все покажемо!”

Марія Лапшина: “Розкажіть трішки детальніше про психологічну підтримку дітей у межах проєкту.”

Ольга Конасова: “Так, дійсно, в межах навчальних заходів відбулася серія тренінгів із психологом. Для дітей і підлітків проходили різні тренінги, тематика яких стосувалася Soft Skills: щоб діти знали основи ефективної комунікації, як стати лідером, як працювати в команді. Ну і взагалі це все відбувалося для того, щоб дітей адаптувати, допомогти інтегруватися у нове для них середовище. Щоб вони могли знайти друзів, познайомитись. Хочемо відзначити, що дітям ці заняття з психологом, саме з напрямку Soft Skills, дуже сподобались.”

Марія Лапшина: “Психолог – це також волонтер, ви залучали спеціаліста?”

Ольга Конасова: “Ні, у нас є власний психолог в бібліотеці. Ми залучали спеціалістів зовні для певних занять з програмування. Всі інші ментори працюють у нас в бібліотеці.

Також в межах проєкту у нас відбулась серія занять з медіаграмотності, їх мабуть було найбільше, і ці заняття теж проводили працівники бібліотеки. Заняття з медіаграмотності проходили не лише в приміщенні бібліотеки, а також наші працівники відвідували деякі шелтери, прихистки і проводили там заняття з дітьми.”

Марія Лапшина: “Поділіться секретом – де ваші співробітники, бібліотекарі, навчились меідаграмотності аби викладати це?”

Ольга Конасова: “Немає жодних секретів: наші співробітники пройшли навчання на онлайн-курсах: «Медіаграмотність: як не піддаватися маніпуляціям?» та «Інформаційна гігієна під час війни» (на платформі Prometheus)

Курс «Інформаційна культура та медіаграмотність»  (Центр неперервної культурно-мистецької освіти, НАКККіМ).”

Марія Лапшина: “Як ви рекламували свій проєкт? Звідки користувачі про вас дізнавалися і як відбувався набір, визначення рівня знань і т.д?”

Ольга Конасова: “Ми ведемо багато сторінок в соцмережах, і в основному набір йшов через ці сторінки, а також – по шелтерах, з якими ми тісно співпрацюємо. Особливого відбору, як такого, щоб ми комусь відмовили – не було. Звісно ми надавали перевагу все-таки дітям-переселенцям, які приїхали до Львова.

А все інше – це була реєстраційна форма.

До вашої уваги – сторінки в соцмережах, на які можна підписатися і слідкувати за виходом нових навчальних програм від ЛОБД:

Марія Лапшина: “Скільки дітей загалом взяло участь в проєкті?”

Ольга Конасова: “Всього у проекті взяло участь 1400 дітей. Це на всіх програмах, наживо і онлайн.

Щодо програмування  – загалом пройшло навчання близько 100 дітей. Відвідувань, звісно було значно більше, але от 100 дітей почали навчання, дійшли до кінця курсу і отримали сертифікат про закінчення.”

Марія Лапшина: “А ще я знаю, що в межах проєкту були заняття з української та англійської мови. Розкажіть про це.”
Ольга Конасова: “
Так, під час проєкту діяла мовна Антишкола. Оскільки до нас в основному приїхали діти з російськомовного середовища, з українською в них були певні проблеми і навіть ті, хто знав українську мову добре – боялися і соромилися розмовляти.

З української мови це був один курс, який ми набирали, він називався «Говоримо українською» – це був розмовний клуб, щоб діти могли розмовляти на певні теми, розговоритися, розвинути свої певні навички в діалогах.

Подібні заняття відбувалися і з англійської мови, під час яких діти займалися за спеціальними підручниками. 

В основному на мовні клуби записалися найменші діти, 8-10 років. З англійською було дещо проблематичніше – оскільки там ми проводили тестування, визначали рівень і було досить важко підібрати групу, де діти були б на одному рівні знання мови. Англійську мову у нас також викладав працівник бібліотеки.”

Марія Лапшина: “Розкажіть, будь ласка, про менторів проєкту.”

Ольга Конасова: “Це двоє працівників з нашої бібліотеки, учасники Code Club Lviv:

  • Петелько Оксана. Завідуюча відділом інформаційних технологій Львівської обласної бібліотеки для дітей, випускниця школи ментора Code Club Lviv, багаторічна викладачка програмування та ментальної арифметики. Під час проекту «П`ята стихія» менторка курсу Scratch.
  • Гарасимчук Надія. Працівник відділу інформаційних технологій, куратор «STEM студія Lev-IT» Львівської обласної бібліотеки для дітей, випускниця школи ментора Code Club Lviv, багаторічна викладачка програмування та 3D моделювання.  Під час проекту «П`ята стихія» менторка курсу «3D моделювання на платформі TINKRCAD».

Марія Лапшина: “Скільки працівників було задіяно в проєкті від бібліотеки?”

Ольга Конасова: “Загалом, десь 10 людей.”

Марія Лапшина: “Чи є такі діти, які пройшовши один курс не зупиняються, а записуються ще і ще на різні програми?”

Ольга Конасова: “Так, у нас багато випадків, коли діти проходять навчання на всіх курсах, розуміючи що в бібліотеці добре – записуються і стають нашими читачами, слідкують за проєктами, ну і відповідно читають книги. Є такі діти, які з року в рік записуються до нас і все запитують “а що у вас ще буде нового?”

Марія Лапшина: “Чи маєте ви відгуки про проєкт від дітей чи батьків? Як навчання допомогло їм в подальшому?”

Ольга Конасова: “Так, ми проводимо опитування після закінчення курсу. Батьки добре розуміють цінність цих занять, тому що якщо ти відвідуєш подібні курси десь у приватних закладах, то вони дуже дорогі. А бібліотека дає можливість спробувати це все безкоштовно. Якщо “спиратися на відгуки, то всім усе дуже сподобалося, а особливо – заняття з програмування.

Відгуки:

Збанц Анастасія, 8 років навчалася на курсі Scratch

Курс цікавий і корисний , особливо в теперішніх умовах, коли шкільна програма передбачає знання з цього напрямку. Онлайн заняття не завжди дають бажаний результат, а офлайн дають кращі результати. Дякую за таку можливість. 

Мама Тимошенко Іллі, 13 років навчався на курсі PYTHON 

Дитина в захваті, що опанувала нове. Була радість, але і сльози, коли щось не виходило. Але зворотній зв’язок 24/7 і інформація від викладача допомогли. Дуже сподобалась викладач Ярина і курс PYTHON. Дякуємо!

Петелько Святослав, 12 років відвідував заняття з медіаграмотності

На занятті дізнався багато корисної інформації про інформаційну грамотність, що таке джинса, фейки та як їх вирізняти з поміж іншої інформації. Впевнений, що мені ці знання згодяться, особливо зараз під час війни є багато неправдивих інформаційних вкидів.

Марія Лапшина: “Як ви працювали під час повітряних тривог?”

Ольга Конасова: “Під час повітряної тривоги заняття, звісно, не проводилися. Але в нас є укриття своє, бібліотечне, і ми спускаємось туди. Укриття в нас облаштовано досить непогано,  там є Wi-Fi, ноутбук і діти мали можливість спуститися і продовжити навчання.”

Марія Лапшина: “Проєкт почався восени 2022, коли по всій Україні були проблеми з електропостачанням, відключення електрики. Вас це зачепило?”

Ольга Конасова: “Так, звісно, ми це відчули на собі. Особливо важко було в період листопад-грудень 2022. Що ми робили? Заняття переносилися, для старших, де можливо, перейшли на онлайн навчання. Генератора в нас не було в бібліотеці, але ми маємо зарядну станцію, яка могла певний час підтримувати роботу Wi-Fi, сервера і ноутбуків. Так що переважно – у нас був Інтернет, просто не було світла. Ми намагалися проводити заняття не зовсім пізно ввечері, на 16:00, коли ще не дуже темно. Звісно до закінчення уроку темніло, але заняття відбувалися!

Другий набір у нас стартував у лютому, а випуск був у травні. Тоді з вимкненнями світла вже було легше.”

Марія Лапшина: “Що забезпечував грант, який ви виграли?”

Ольга Конасова: “За цим грантом ми виграли 4,5 тисячі доларів і на ці кошти ми придбали 4 ноутбуки, спікерфон, 3D пластик різний (оскільки за проєктом для дітей проводилися майстер-класи по 3D моделюванню), також замовляли брендовану рекламну продукцію, яку дарували учасникам.”

Марія Лапшина: “Коли в бібліотеці проходять заняття – інші користувачі можуть прийти за книжками, чи почитати в читальних залах?”

Ольга Конасова: “Звичайно! У нас відносно велика бібліотека, є інтернет-центр, комп’ютерний клас, як окреме приміщення, яке закривається на час проведення занять, а вся бібліотека працює в звичайному режимі.”

Марія Лапшина: “Розкажіть про Школу Цифрової творчості.”

Ольга Конасова: “Так, це цікаво! В межах проєкту «П’ята стихія» проходили зимові табори, вони називались «Школа цифрової творчості». Тобто – навчання-навчанням, а в січні вже були канікули у дітей і під час канікул ми проводили для дітей Школу цифрової творчості, мета якої була показати, що інформаційні технології та читання – це цілком поєднувані заняття. Справжня формула успіху – це читання і вивчення ІТ! 

В  такій школі взяли участь ще 20 дітей, які під час занять читали твори, тобто у них було завдання прочитати книжку, підсиливши враження доповненою реальністю. Вони програмували закінчення творів. Тобто ті знання, які вони отримали під час занять, вони могли застосувати, написавши в коді закінчення твору. Якщо учні 2 класу таке роблять, то бібліотекар – точно осилить 😊Ось такі заняття в нас проходять, поєднуючи технології і читання. Також дітей знайомили з основами Adobe Illustrator, вони вивчали Canva, робили бук-трейлери, потім 3D моделювали улюблених персонажів і їх роздруковували. Тому – можуть бути різні способи залучення дітей до читання.”

Марія Лапшина: “А у вас є людина, чи команда людей, котра постійно відслідковує різні гранти та проєкти і подається на участь в них?” 

Ольга Конасова: “Так, у нас є людина, проєктний менеджер Олена Юріївна Кремньова, яка займається грантами і пошуком грантів, має досвід в цьому. А також проєктною діяльністю займається Лариса Анатоліївна Лугова.

Але всі заняття продовжуть проходити вже поза грантами, як постійна бібліотечна робота.”

Марія Лапшина: “Розкажіть, будь ласка, детальніше про міжнародну бібліотечну премію EIFL (Electronic Information for Libraries), володарями якої ви стали за проєкт “П’ята стихія””

Ольга Конасова: “Це почесна премія, своєрідний бібліотечний Оскар і Леотека – вдруге на червоній доріжці!

Свою першу нагороду Львівська обласна бібліотека для дітей отримала у 2016 році за проєкт “Літерландія”, мета якого – за допомогою новітніх технологій, в захоплюючій грі, навчати дітей читати. ІТ-фірма «Імпульс» зі Львова, яка розробляє комп’ютерні ігри, є партнером та другом Львівської обласної бібліотеки для дітей. Фахівці фірми звернулись до бібліотеки з пропозицією протестувати мультимедійний додаток – інтерактивну абетку “Мишеняткова абетка”, яку вони розробили для продажу. До бібліотеки мультимедійний додаток передавався для тестування безплатно. Таким чином в бібліотеці з’явилося Мишенятко Круть і перша українська інтерактивна розвивальна гра-абетка. Але “Мишеняткова абетка” була не лише грою. За допомогою різноманітних завдань Мишенятко Круть навчав дошкільнят літер рідної абетки, складав з ними слова, співав пісеньки, а бібліотекарі доповнювали все це друкованими абетками, першими книгами, голосними читаннями та ще багатьма цікавими розвагами.

Нова премія у розмірі 1 500 доларів буде витрачена на реалізацію інноваційних послуг, для того, щоб Леотека завжди була в тренді!

Такі премії видаються щороку за інновації в бібліотечній сфері для країн, що розвиваються. Ми щороку подаємося на цю премію.”

Марія Лапшина: “А як відбувається визначення переможців? На основі поданої інформації, чи представники приїжджають на місце, щоб оцінити інновації?”

Ольга Конасова: “Так, переможці визначаються на основі поданої інформації. Потім нас повідомляють про нагороду. Коли ми виграли першого разу, було організовано поїздку до Варшави на вручення премії. Цього разу нагороду надішлють поштою.”

Марія Лапшина: “Проєкт “П’ята стихія закінчився”. Що далі?

Ольга Конасова: “Дійсно, проєкт закінчився, але у нас продовжуються заняття з медіаграмотності, тривають всі навчальні курси з програмування, 3D моделювання, у нас постійно проходять різні лекції про безпеку в Інтернеті. В принципі все те, що ми робили в межах проєкту – ми продовжуємо робити далі.

Ще в кінці я хочу сказати, що програма цього проєкту була поділена на 2 частини. Перша частина – ми навчаємо дітей, а друга частинка – в квітні-травні 2023 ми вже ділилися досвідом з бібліотекарями. Давали три вебінари для бібліотекарів України і це було також у співпраці з Українською бібліотечною асоціацією. Перший вебінар – ми розповідали про «П’яту стихію», як не загубитися в п’ятій стихії, де презентували наш проєкт і розповідали про нього, він є навіть в запису. 

Також ми запрошували спікера, який проводив для бібліотекарів тренінги про ефективні комунікації, як себе презентувати – цікава інформація по Soft Skills.

 До вашої уваги  – лінки на всі три вебінари:

  1. Вебінар «Як не загубитися в п’ятій стихії»
  2. Відеозапис «Інформаційні технології як засіб підвищення мотивації до читання. Вебінар-практикум»
  3. Вебінар-практикум “Ефективна комунікація: розповідай про себе так, щоб тебе почули та зрозуміли

Марія Лапшина: “Які поради ви дали б бібліотекам, котрі хочуть запровадити нові послуги, але вагаються, не знають, з чого почати, бояться, що в них не вистачить якихось ресурсів?

Ольга Конасова: “Головна порада – не боятися. Дійсно, бібліотекарям часто дуже некомфортні такі от технічні моменти, тому що часто бракує досвіду, щодо організаційних моментів, немає з ким проконсультуватись як все це можна робити. Але часто виявляється, що насправді це все зовсім нескладно, а навпаки – цікаво і захоплююче. Не треба боятися.

Щороку я проводжу школу ментора Code Club і навчаю бібліотекарів програмувати. У 2024 році я теж її проводила, на початку січня, і доєдналися близько 30 бібліотекарів з різних регіонів – в тому числі і прифронтових, для них це чудова можливість, адже послуги можна надавати віддалено, з безпечного місця, діти підключаються з дому.

І ще – часто під такі ініціативи ми вигравали і всякі технічні засоби, або кошти, які вкладали в технічне обладнання для навчання дітей програмуванню.”

Марія Лапшина: “Ну – ви круті! Які у вас подальші плани? Чи це секрет?

Ольга Конасова: “Так, ми – круті! Про плани не скажу – скоро ви самі все побачите! Слідкуйте за нашими сторінками. Ми завжди раді до співпраці. Якщо потрібні будуть якісь тренінги, або практичні заняття провести для бібліотекарів – звертайтесь. 

Контакти Львівської обласної бібліотеки для дітей – залишаємо тут

5