Від зерна до врожаю: “Бібліотека насіння” у Публічній бібліотеці Конотопа

Публічна бібліотека Конотопської міської ради у межах міжнародного проєкту “Бібліотека – місце сили!” започаткувала нову інформаційно-просвітницьку послугу – “Бібліотека насіння”. Ця ініціатива спрямована на підтримку мешканців, які знайшли заспокоєння та натхнення у садівництві та квітникарстві.

Як рослини піднімають гілки після урагану, так і життя в місті Конотоп Сумської області після визволення з ворожої російської окупації потроху відновлюється. 

І хоч війна триває, мешканці та внутрішньо переселені особи намагаються жити нормальним звичним життям, підтримуючи один одного. Публічна бібліотека Конотопської міської ради у межах міжнародного проєкту “Бібліотека – місце сили!” започаткувала нову інформаційно-просвітницьку послугу – “Бібліотека насіння”. Ця ініціатива спрямована на підтримку мешканців, які знайшли заспокоєння та натхнення у садівництві та квітникарстві.

Провівши у березні 2024 року опитування серед своїх читачів, бібліотекарі виявили, що попри складні умови життя під час війни, людей заспокоює і мотивує догляд за рослинами, а також спілкування з однодумцями. Особливо це стосується користувачів вікової категорії 55-75 років, які прагнуть нових знань та практичних навичок у садівництві та квітникарстві. Для задоволення цих потреб і було організовано “Бібліотеку насіння”.

Про створення цієї послуги розповідає Ковтун Наталія Григорівна, директорка Комунального закладу “Публічна бібліотека Конотопської міської ради”

Спонукала до створення цієї послуги активна користувачка бібліотеки пані Лариса. 

“Одного разу, попросила паросток квітки, яка красувалася на підвіконні, а взамін обіцяла принести паросток своєї улюбленої рослини та розповіла, як доглядати за квітами окремих сортів,” – розповідає пані Наталія Ковтун. 

Це стало поштовхом для початку вивчення запитів клієнтів бібліотеки. Після проведеного опитування виявилось, що людей цікавить отримання нових знань з садівництва та квітникарства, а також не вистачає живого спілкування з однодумцями для обміну досівдом.

Так виникла ідея організувати інформаційно-просвітницький проєкт “Бібліотека насіння”.

Як розроблялась послуга: в межах навчання Дизайну мислення для бібліотекарів, ми створили прототип нашої послуги, скориставшись підручними засобами, зокрема конструктором Лего, який подарували маленькі користувачі. На моделі послуги представлені полички з насінням, зона зустрічей та обговорень, спілкування та навчання.

Мета нашої послуги полягає в тому, щоб задовольнити потреби клієнтів в інформаційних питаннях із садівництва та квітникарства, дати можливість поповнити свої запаси тими сортами фруктово-овочевих культур, яких не вистачає. Ми також прагнемо допомогти в обміні досвідом, спілкуванні та навчанні з даної теми. Важливо було створити умови, щоб наші клієнти могли заповнити свій час радісними клопотами та позитивними емоціями, відволіктися від сьогодення та відновити свій психологічно-емоційний стан після деокупації.”

Основна концепція послуги полягає в постійно діючій поличці з насінням для обміну та видачі в “позику”. Також бібліотекарі планують проводити майстер-класи з карвінгу (мистецтво художнього різьблення по овочах і фруктах), вирощування мікрозелені, рекламні акції, ярмарки, свято врожаю, дні яблук, меду, гарбуза, презентації, зустрічі, лекції з фахівцями. Мешканці міста позичатимуть насіння в бібліотеці, вирощуватимуть рослини, збиратимуть урожай і повертатимуть нове насіння до бібліотеки.

Цільова аудиторія послуги – це жінки та чоловіки пенсійного віку, які мають спільні інтереси, знаходяться на заслуженому відпочинку, мають вдосталь вільного часу, хочуть підтримувати фізичну активність і мати можливість насолоджуватися природою та створювати красу власної присадибної ділянки.

“Протестувавши з клієнтами прототип послуги, виявили, що послуга цікава, актуальна, доступна, а головне – безкоштовна. Деякі з клієнтів, які самі реалізують насіння, залюбки запропонували свої послуги консультантів та спікерів. Щоправда, були й такі клієнти, які виявили сумніви стосовно якості насіння, але ми переконали їх, що дотримуємось всіх необхідних норм для зберігання зернят та розсади,”  –  каже директорка бібліотеки.

Команда бібліотеки створила план реалізації послуги, розподілили, хто за що буде відповідальний, яких фахівців ще потрібно залучити до роботи. 

Для реклами послуги створили буклети та запланували розміщення інформації про послугу на сторінках Facebook місцевих органів влади, у місцевих ЗМІ, ТРК «Вежа», КСТ, радіо та на сайтах «Голос Конотопа» та «Конотоп City».

Періодичність послуги планується наступна: у березні та квітні постійно діятиме поличка для обміну насінням. У травні та червні – обмін рослинами, насінням, саджанцями та обмін досвідом з вирощування. Від липня до жовтня щотижня проводитимуться зустрічі, майстер-класи, бесіди, ярмарки та презентації. Листопад і грудень буде присвячено лекціям, консультаціям спікерів, зустрічам з партнерами та практичним заняттям з вирощування мікрозелені.

Бібліотека планує залучити понад 200 користувачів послуги, проводити ярмарки, свята, зустрічі, презентації та майстер-класи.

“Пілотний проєкт нашої послуги розпочато в березні 2024 р. Зараз пік сезону, любителі садівництва сіють, вирощують розсаду, радо діляться та обмінюються не тільки насінням, але й розсадою,”  – зазначає пані Наталія Ковтун. “Отримавши позитивні відгуки від клієнтів, ми зрозуміли, що послуга є важливою та актуальною, тож будемо й надалі рухатися в цьому напрямку та розвивати нашу “Бібліотеку насіння”.

Колеги по проєкту “Бібліотека – місце сили”, також виявили бажання долучитися до обмінного фонду “Бібліотеки насіння”. Тож з нетерпінням чекаємо на насіння кавунів з Херсону та особливих сортів квітів з Городні, Макарова, Балаклії,” – підсумовує пані Наталія.

Бібліотека Конотопа не планує зупинятися на досягнутому. Після успішного запуску “Бібліотеки насіння” бібліотекарі готують нові ініціативи, спрямовані на підтримку громади та розвиток місцевих талантів. 

“Ми постійно шукаємо нові ідеї та натхнення для наших послуг, щоб задовольнити потреби наших клієнтів і підтримати їх у цей складний час,”  – зазначають учасниці проєкту.

Проєкт “Бібліотека – місце сили!” реалізується ВГО Українська бібліотечна асоціація у партнерстві з Центральною бібліотекою міста Берлін за підтримки Європейського Союзу в межах програми House of Europe.

У наступному дописі ми розкажемо про послугу, яку запровадили учасниці з Макарова, Київської області. 

4

Як Балаклійська дитяча бібліотека повертає радість дитинства під час війни

Креативний простір «Веселі бджілки» та пересувна «Бібліотека з рюкзачка»: нові послуги від Балаклійської центральної бібліотеки для дітей Харківської обл.

Місто Балаклія, Ізюмського району Харківської області була під ворожою російською окупацією півроку – з лютого до серпня 2022 року. Багато сімей з регіону були змушені виїхати в інші міста та країни, рятуючись від війни. Діти, що залишилися чи повернулися у рідні міста після деокупації, змушені навчатись онлайн, втративши можливість бачитися з друзями та однолітками. Їм дуже не вистачає спілкування, живих зустрічей, активностей та розвиваючих занять.

Війна боляче вдарила по сфері культури Балаклійської  громади: військові дії призвели до значних пошкоджень і втрат у місцевих закладах культури. На сьогодні з 20 бібліотек працюють лише дві: Балаклійська центральна бібліотека та Балаклійська центральна бібліотека для дітей. Під час окупації 12 приміщень сільських бібліотек пошкодили, 3 — зруйнували.

Розуміючи ці потреби, бібліотекарі Балаклійської центральної бібліотеки для дітей, після проходження навчання з Дизайн мислення у межах проєкту «Бібліотека – місце сили!», вирішили діяти і започаткували не одну, а одразу ДВІ нові послуги для своїх юних користувачів.

Далі пропонуємо пряму мову бібліотекарки про ці послуги, ідею виникнення, про те, як ідеї були адаптовані, реалізовані та про цікаві моменти й виклики, з якими стикалися на цьому шляху.

Розповідь бібліотекарки Ірини Гладкої:

“Все почалося з проєкту «Бібліотека – місце сили!», з тренінгів з Дизайн-мислення та з першої самостійної роботи – пошуку основного клієнта. Зібравшись командою, ми вирішили працювати з найбільш вразливою категорією клієнтів – дітьми віком від 6 до 10 років. Від початку повномасштабної війни та під час окупації міста більша частина користувачів Балаклійської центральної бібліотеки перестали відвідувати заклад: хтось виїхав, а хтось просто з міркувань безпеки уникає публічних місць. Повернути користувачів до бібліотеки – стало для нас одним із головних завдань.”

Команда бібліотекарів, учасниць проєкту, розробила питання для анкет-інтерв’ю і провела опитування серед дітей.

“Проаналізувавши результати, ми зрозуміли, що потрібно організувати в бібліотеці простір для зустрічей і спілкування дітей, проведення дозвілля серед друзів. Повернути дітям бібліотеку, але в оновленому, сучасному, інноваційному вигляді.

Наступним кроком було створення прототипу моделі послуги. Виникла ідея з вуликом і бджілками-трудівницями: вулик – це бібліотека, а бджілки – ми, бібліотекарки, які допомагають дітям пізнавати нове через книги, заходи та майстер-класи. Так з’явилась ідея креативного простіру “Веселі бджілки”.

“Проте цього було недостатньо. Віддалені міські та сільські філії зруйновані або не працюють, а їх клієнти також потребують уваги. Тоді з’явилася нова ідея – виїзної бібліотеки. Швидко з’явилася нова послуга під назвою «Бібліотека з рюкзачка» і співробітниці вирушили у перший виїзд до села Вербівка.”

“До виїзду готувалися ретельно, але спочатку було складно позбутися бібліотечних стереотипів. Зустріч відбулася з читацькими формулярами та нашими ідеями. Нібито все пройшло непогано, але… 100% контакту не відбулося.”

“Ми знову перезавантажилися, провели «мозковий штурм», і наступна зустріч з юними читачами у освітньому центрі «Вулик» на базі Балаклійського ліцею №5 вже була більш емоційною та позитивною.

Перші наші запитання після привітань були: «Чого б ви хотіли від наших зустрічей? Чим би ви хотіли займатися? Що ми маємо зробити, щоб наші зустрічі проходили весело, цікаво і з користю?». Лід розтанув, і ми були приємно здивовані – Дизайн мислення працює!”

“Так з’явився записничок бібліотекарки, ні – не так, бібліотечної Феї, яка вносить всі побажання і потреби користувачів у чарівну книжечку і відповідно їх виконує. Записничок тепер є невід’ємною частиною «Бібліотеки з рюкзачка» і постійно поповнюється новими записами.”

До виїздів у районні населені пункти команда готується дуже ретельно: підбирають нові книжки, перечитують їх, підбирають розмальовки, роблять заготовки для поробок, завантажують нові мультфільми та руханки на закуплений в межах проєкту “Бібліотека-місце сили” ноутбук. Бібліотекарі постійно намагаються бути в тренді! І їм це чудово вдається!

Невдовзі було створено власний логотип «Бібліотеки з рюкзачка». Завдяки навчальним тренінгам для бібліотекарів в межах проєкту “Бібліотека – місце сили!” співробітники бібліотеки навчилися знімати і монтувати відеоролики, провели рекламну кампанію на сторінці Facebook.

“Нова послуга працює, поповнюється новими ідеями, розвивається і головне – подобається користувачам! До послуги долучаються нові клієнти, і це дуже приємно! Найкраще, що ми можемо чути, прощаючись, це “До нових зустрічей!” І це справді круто!”

Плани на майбутнє та партнери

Ми бачимо, як важливо задовольняти потребу дітей у спілкуванні та проведенні дозвілля. Мріємо, щоб кожна дитина мала можливість весело та корисно проводити час, знайомлячись із новими книжками, беручи участь у захоплюючих книжкових пригодах, малюючи, створюючи поробки, граючи в настільні ігри та вікторини. Бібліотекарі Балаклії також організовують демонстрацію фільмів і мультфільмів, святкові заходи, активні ігри та руханки. Це не тільки цікаве проведення дозвілля, а й психологічна терапія під час війни.

За посиланням ви можете переглянути приклад відеороликів про послугу на Фейсбук сторінці Балаклійської центральної бібліотеки для дітей https://www.facebook.com/reel/2360238007502498

Цільова аудиторія – діти віком від 6 до 10 років – отримують від послуг величезне задоволення. Дітям подобається все, що пропонують бібліотекарі, і це надихає рухатися далі.

Також учасниці проєкту отримали значну підтримку від шкільних бібліотекарів, вчителів, волонтерів з Тернопільщини. Так, колеги з Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, Тернопільської обласної бібліотеки для дітей, Тернопільської міської централізованої бібліотечної системи та волонтерка Раїса Коляда з м. Тернопіль надіслали для проєкту дитячі книжки, журнали, комікси, розмальовки для юних читачів Балаклійщини. Тернопільська спеціалізована школа № 29 та Тернопільська ЗОШ № 30 надіслали іграшки, книги, розмальовки, канцтовари, тощо.

Бібліотекарі співпрацюють з Балаклійською міською військовою адміністрацією, яка для нової послуги надає транспортні засоби та сприяє висвітленню послуги на офіційних каналах та сайтах адміністрації. Також мають дружні взаємини із закладами освіти Балаклійської громади, освітнім центром «Вулик», Балаклійською дитячою музичною школою та літературною студією «Промінь».

Зараз до послуги «Бібліотека з рюкзачка» залучено 70 клієнтів, але в планах – залучити ще 200 до кінця 2024 року. Започаткована послуга дає змогу дітям розкривати свої таланти, самовиражатися, формувати естетичний смак та покращувати настрій.

Ми впевнені, що зусилля колег з Балаклійської центральної бібліотеки для дітей допоможуть повернути дітям радість дитинства, забезпечуючи їх можливістю весело та з користю проводити час, навіть у віддалених місцях Балаклійської громади і попри жахи війни мати яскраві враження та спогади дитинства.

В наступних дописах читайте про послуги інших бібліотек-учасниць міжнародного проекту “Бібліотека – місце сили!” 

Нагадаємо, що проєкт реалізується ВГО Українська бібліотечна асоціація у партнерстві з Центральною бібліотекою міста Берлін за підтримки Європейського Союзу в межах програми House of Europe.

4

Спільна пам’ять: як бібліотеки можуть допомогти переміщеним особам зберегти зв’язок з рідними містами

Україна зараз переживає складні випробування. За 10 років війни та вже два роки повномасштабного вторгнення росії, багато людей були змушені залишити свої домівки, шукаючи притулку в інших країнах або регіонах України, віддалених від прифронтової зони. Ця надзвичайна ситуація потребує підтримки та сприяння в адаптації для тих, хто втратив свої рідні місця.


Фото взято з допису

Бібліотеки відіграють ключову роль у наданні підтримки біженцям. Вони стають не лише місцем доступу до інформації, але й центрами, де зберігаються спогади про мирний час та рідні міста. Спираючись на післявоєнний досвід бібліотек інших країн, а саме використовуючи приклад бібліотеки для біженців у Берліні, ми розглянемо які українські бібліотеки можуть використовувати або вже використовують для підтримки вимушено переселених людей з постраждалих регіонів.

Бібліотеки, як центри підтримки вимушених переселенців

За час війни із росією, українські бібліотеки перетворилися на консультативні центри для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), де останнім надається допомога та інформація про роботу різноманітних установ, правові питання, та розподіл гуманітарної допомоги. Тут можна отримати допомогу у вирішенні питань, пов’язаних із переїздом, отриманням документів та інші аспекти побуту у новому місці. 

Проте, роль бібліотек у підтримці переселенців не обмежується лише розподілом гуманітарної допомоги. Вони стають майданчиками для спілкування, розвитку, та відпочинку. У бібліотеках люди можуть не лише отримати необхідну інформацію, але й знайти підтримку, затишок, та можливість відновити сили після важких потрясінь, а також зустріти земляків, які так само виїхали з території воєнних дій.

Українські бібліотеки під час війни стали місцем, де глибоко розуміють потреби та емоційний стан своїх користувачів. Роль бібліотек у підтримці та відновленні тих, хто постраждав від війни, є невід’ємною складовою сучасної української культурної та соціальної парадигми.

Послуги, які надають сучасні українські бібліотеки для ВПО:

  • Коворкінги та цифрові хаби: бібліотеки перетворюються на сучасні коворкінги та цифрові хаби, що забезпечують доступ до інтернету, техніки та надають підтримку у розвитку бізнесу й особистісного зростання.
“Коворкінг для ВПО” у Науковій бібліотеці Ужгородського національного університету
  • Мовні курси: проведення безкоштовних курсів з вдосконалення української та вивчення іноземних мов для внутрішньо переміщених осіб, сприяють їх інтеграції та спілкуванню в новому середовищі та розширюють можливості пошуків роботи.
  • Юридичні консультації: безоплатна допомога юридичних консультантів, що дає можливість людям зрозуміти їх права та отримати необхідну допомогу.
  • Психологічна підтримка: безкоштовні гарячі лінії та консультації психологів-волонтерів, які надають підтримку та допомагають подолати стресові ситуації.
Психологічні воркшопи “Відновлення та стійкість” в обласній бібліотеці для юнацтва у Житомирі 
  • Арттерапія: проведення занять з мистецтва, що допомагає виявити творчі здібності та відновити психологічний стан.
Проєкт “Відкритий Простір Однодумців”, Бібліотека «ЛІТтера» ім. Василя Земляка в Житомирі 
  • Креативні гуртки і клуби по інтересах: організація різноманітних гуртків та клубів, де люди можуть зустрічатися за спільними інтересами та розвивати свої навички.
Шаховий турнір “Нескорені” у Кропивницькому в обласній науковій бібліотеці імені Чижевського 
  • Заняття з тактичної медицини: проведення тренінгів з тактичної медицини, що навчають людей надавати допомогу в критичних ситуаціях.
Заняття з тактичної медицини “Знання рятують життя” у Житомирській обласній юнацькій бібліотеці 
  • Екскурсії вашим містом: тури для ВПО, які б поєднували історичні довідки про місто з практичними маршрутами найбільш затребуваних локацій (школи, лікарні, продовольчі магазини і т.п.)
  • Гуртування для збереження традицій, пам’яті про малу батьківщину: організація заходів та проектів, спрямованих на збереження традицій, культурної спадщини та пам’яті про малу батьківщину.

На останньому пункті хотілося би зупинитися більш детально, на прикладі історії повоєнної Німеччини. Після побудови Стіни там була створена організація Deutschlandhaus, яка стала однією з перших точок контакту для біженців з НДР. При ній працювала і бібліотека. Регіональні групи Асоціації вигнанців знаходились в цій будівлі до 1999 року. Зараз там розміщується Документаційний центр та музейна експозиція «Втеча, вигнання, примирення» https://www.facebook.com/flverver

Роль бібліотек у післявоєнній Німеччині: місця єднання громад

У період після Другої світової війни, коли багато німців були депортовані зі своїх рідних територій, бібліотека при Deutschlandhaus стала центром спільнот, що об’єднували переселенців (депортованих німців) та надавали їм необхідну підтримку. 

Звісно, контекст тої війни був зовсім інший, ніж в нашій країні. Тогочасна Германія була країною-агресором, яка зазнала поразки, і її території були поділені між країнами-переможцями Другої світової. Але люди (здебільшого жінки, діти, пенсіонери) також були вимушені покинути все минуле життя, і захопивши лише 2 валізи, опинялися в незнайомому місті.

Ірина Фрідель, українка, яка працювала у такій бібліотеці в 90-х роках ХХ століття, розповідає про свою роботу. Центр Deutschlandhaus, в якому вона працювала, став місцем зустрічей для депортованих німців, які шукали своїх земляків та підтримку серед інших вигнанців, які пережили подібні випробування. Бібліотека не лише надавала інформаційну підтримку, а й організовувала лекції, фільми та виставки, що створювали атмосферу спільності.

У бібліотеці працювали гуртки, де мешканці певних регіонів могли зустрічатися, ділитися  спільними спогадами та займатися різноманітним рукоділлям. Також, коли це стало можливим, організовувались екскурсії в рідні міста, щоб допомогти людям відновити зв’язки зі своїми колишніми місцями проживання.

В бібліотеці, крім літератури регіональних авторів та книжок про ці регіони, були зібрання офіційних документів громад. Там була журнали реєстрації проживаючих (хто коли народився, де проживав, з ким одружився, або помер) – це допомагало людям знайти своїх рідних чи знайомих: коли вони були не впевнені, не знали, або забули прізвище чи ім’я, то це можна було встановити, наприклад, за адресою. Ще було зібрання фотографій та мап місцевості того часу..

Були випадки, коли за допомогою мап міст та телефонних книг бібліотекарі допомагали людям розшукати їх родичів чи знайомих.

Роль бібліотек у післявоєнній Німеччині була важливою для об’єднання та відновлення спільнот, а також практичною підтримкою для людей, які потребували допомоги на нових для них територіях.

Шість ідей послуг для гуртування переселенців:

На основі вище сказаного, пропонуємо ідеї послуг, які бібліотеки можуть надавати внутрішньо-переміщеним мешканцям для збереження пам’яті, історії та культурної спадщини їх регіонів:

  1. Краєзнавчі клуби та гуртки: при бібліотеці можна організувати краєзнавчі клуби, де внутрішньо-переміщені мешканці зможуть ділитися своїми спогадами, знаннями про рідний регіон, розповідати легенди та історії, а також розповідати про діалект, традиції та культурні особливості своєї землі.
  2. Цифрові архіви та ресурси: при бібліотеці можна створити цифрові архіви з фотографіями, документами, картами та іншими матеріалами, що відображають історію та культуру рідного регіону переміщених осіб. Це дозволить зберегти цінну інформацію та надати доступ до неї майбутнім поколінням.
  3. Музейні експозиції: у своїх приміщеннях бібліотеки можуть організовувати виставки, на яких внутрішньо-переміщені особи зможуть показати артефакти, що мають історичну або культурну цінність для їх регіону. Це можуть бути різноманітні предмети, виготовлені місцевими майстрами, архівні фотографії та інше.
  4. Творчі майстерні та культурні заходи: бібліотеки можуть проводити творчі майстерні, де внутрішньо-переміщені мешканці матимуть можливість виготовляти ремісничі вироби або творити мистецькі твори, що відображають їх культуру та традиції. Також важливо проводити культурні заходи, які дозволять людям зберігати та передавати свою культурну спадщину через музику, танці, кулінарію тощо.
  5. Генеалогічні та історичні дослідження: співробітники бібліотек можуть допомагати внутрішньо-переміщеним мешканцям проводити генеалогічні та історичні дослідження щодо їхніх сімей та родинних зв’язків, а також фіксувати історичні факти початку повномасштабної війни різних регіонів, записуючи інтерв’ю з очевидцями. Як приклад портал “Голоси мирних”, де зібрані свідчення про жахи повномасштабного вторгнення росії в Україну від очевидців з окупованих міст.
  6. Відеоекскурсії: в бібліотеках можна організовувати відеоекскурсії для внутрішньо-переміщених мешканців, показуючи віртуальні тури по їх рідним містам та селам до та після війни. Проєкт 360war.in.ua є прикладом такої ініціативи: тут зібрані віртуальні карти зі супутника зруйнованих міст, щоб нагадати про страшні наслідки війни і підготуватися до відбудови міст після Перемоги України.

Можливо ви вже проводите заходи на підтримку вимушених переселенців? Діліться досвідом у коментарях!

9

Як бібліотеці стати центром психологічної допомоги?

Список книг та корисних посилань від психологів.

Події останніх років залишають глибокий слід у житті людей, особливо тих, хто пережив окупацію та мешкає у деокупованих містах. Питання психологічного здоров’я стає надзвичайно важливим. Здавалося б, Інтернет переповнений інформацією, але для людини, яка пережила травмуючі події та знаходиться в стресі, знайти дійсно якісну та доступну психологічну підтримку може бути досить складно. 

Цей допис створено на основі порад практикуючих психологів. Його мета – надати користувачам бібліотеки практичний гід з рекомендаціями та ресурсами, які допоможуть знайти шлях до психологічного відновлення швидко, безпечно та безоплатно. 

Тут ви знайдете назви книг та посилання на електронні ресурси, які можуть бути корисними в контексті травматичних досвідів війни, втрати близьких, втрати дому та вимушеного переселення.

Книги. Що прочитати про війну, рекомендації

За допомогою книг відомих авторів, ви зможете глибше освоїти аспекти військових конфліктів та отримати цінні поради щодо подолання стресу та травм, пов’язаних із військовими подіями.

  1. БЕССЕЛЬ ВАН ДЕР КОЛК. «Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому». Ця книга досліджує вплив травматичних подій на наше тіло та психіку. Вона допоможе читачам зрозуміти, як тілесні відчуття можуть бути пов’язані з психологічною травмою та як розпочати шлях до відновлення.
  2. ВІКТОР ФРАНКЛ «Людина в пошуках справжнього сенсу». Автор, що вижив у концентраційних таборах, пропонує власні думки про пошук сенсу в житті. Книга стала класикою в галузі психології та може надихнути та допомогти тим, хто стикається з втратами та трагедіями.
  3. ВОЛОДИМИР СТАНЧИШИН «Емоційні гойдалки війни. Роздуми психотерапевта про війну». Це книжка про емоції цивільних людей у тилу: про тих, хто залишився в Україні, й тих, які були змушені покинути свої домівки, всіх, хто волонтерить, донатить і чекає рідних з фронту, всіх, хто кожен свій день починає з новин та прокидається від сповіщень про повітряну тривогу. 

Ключ до відновлення: роль психотерапії та професійної психологічної допомоги в процесі подолання травм війни

За словами психолога Сергія Лахоцького, книги та статті, на жаль, не володіють чарівним ефектом лікування, адже змінити людину –  завдання непросте. Для цього важлива не лише інформація, але й послідовність дій та вправ, які сприяють позитивним змінам.

Навіть терапія для людей з комплексним посттравматичним стресовим розладом (КПТСР) діє повільно і на кожного по-різному. Допомога таким людям – складна і тривала робота, яку мають проводити спеціалісти.

Тому дуже цінним є створення і популяризація проектів, програм із залученням фахівців, які б допомагали постраждалим, що не мають фінансових засобів самостійно працювати з профільними психологами.

Людям, які потребують допомогу, потрібно рекламувати і пропагувати звертатися до психотерапевтів для проходження індивідуальної та групової терапії і подальшого супроводу. 

Щодо допомоги спеціалістів, то її можна поділити по характеру, на кризову та планову. А по розподіленню ресурсів на оплачувану (клієнтом) і безоплатну.

Зараз є низка програм, ініціатив та проектів, які фінансують спеціалістів надавати безоплатну (для клієнта) допомогу. Є і волонтерські ініціативи. 

 Ресурси, які рекомендує психолог Сергій Лахоцький:

  1. СвітлоПодія – Анонси Подій з Психології (Україна 2022-23) – величезна спільнота де купа семінарів, навчань, супервізій, майстер-класів для всіх бажаючих, часто заходи є безкоштовними.
  2. SafeRoom – волонтерський проєкт безкоштовної психологічної допомоги для молоді.
  3. Українська волонтерська служба. Вони надають і психологічну допомогу, працюють з психологами.

Яна Сасіна, психолог:

Дуже раджу мати під рукою даний посібник “Важливі навички в період стресу: Ілюстроване керівництво”.

Також раджу роздрукувати та розмістити у бібліотеці інформацію про Гарячу лінію Національної спілки психологів. Консультації надаються у телефонному режимі або через відеозв’язок. Послуга доступна для мешканців усієї України за телефоном 0 800 100 102 (з 10:00 до 20:00).

Ще одна рекомендація – Програма СЕТА. Це програма психологічної підтримки людей, які зазнали наслідків військового конфлікту в Україні та переживають сильний стрес. СЕТА розроблена в рамках когнітивно-поведінкового підходу групою з прикладних досліджень психічного здоров’я університету Джонса Гопкінса (the JHU Applied Mental Health Research Group (AMHR)) і була успішно реалізована в різних країнах. В Україні СЕТА реалізовується проектною групою Центру психічного здоров’я та психосоціального супроводу НаУКМА (Національний університет Києво-Могилянська Академія).

Телефони довіри, служби психологічної підтримки, корисні посилання

Ярослава Руда, психолог: “Надаю список проєктів, благодійних фондів та інших організацій, де можна отримати психологічну допомогу. Раджу бібліотекарям підписатися на їх сторінки в соцмережах – там часто публікуються анонси майбутніх подій, алгоритми дій в кризових ситуаціях, а також є можливість отримати безкоштовну консультацію психолога онлайн або за телефоном довіри”:

  1. Mental Health for Ukraine Project (MH4U) – проєкт, створений для підтримки реформування системи психічного здоров’я в Україні. Проєкт впроваджується за підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (SDC) на підтримку реформи системи охорони психічного здоров’я в Україні. 
  2. PSY HELP UA безкоштовна психологічна допомога Українцям. Лінія психологічної підтримки 24/7 – телефонуйте 0800333161. Консультації з наступних питань: Психологічна підтримка в тяжких стресових  умовах. Допомога в опануванні відчуття страху, тривоги, відчаю, безсилля. Психотерапія ПТСР, панічних атак, нервової перевтоми та ін. Допомога при проблемах у соціальних відносинах та самореалізації. Психологічна допомога дітям. Медитації (концентрація, розслаблення, наповнення ресурсом).
  3. CO “CF “HAPPY MIND HELP” – команда HappyMind за підтримки компаній SATELIT.ua та  IPCopt.com.ua  створила спеціальний онлайн-тренажер для самостійного покращення психологічного здоров’я для військових ЗСУ та мирного населення, яке постраждало від військової агресії росії.
  4. KRISENCHAT UKRAINIAN – психологічне консультування українською та російською мовами, з кваліфікованими психологами-консультантами в чаті WhatsApp, Telegram або SMS. Безкоштовно. Безпечно. Конфіденційно. Анонімно.
  5. World to Ukrainians – благодійний фонд “Світ Українцям”. Дбає про ментальне здоров’я. Організує ретрити для волонтерів та безплатні психологічні консультації.
  6. UA Mental help – благодійний фонд, який надає психологічну допомогу та психосоціальну підтримку українцям. Консультації, просвіта, спільнота.
  7. Lifeline Ukraine – це національна, професійна лінія з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я. Гаряча лінія 7333 працює 24 години на день, 7 днів на тиждень.
  8. Благодійний Фонд “Рокада” – надає підтримку ВПО, біженцям та шукачам притулку, постраждалому від війни населенню в 11 регіонах. Має телефонну лінію 0 800 331 916 Безоплатна та анонімна консультація психолога для українців в умовах війни. Будні: з 08:00 до 23:00 | Субота: з 08:00 до 12:00.
  9. Психологічний хаб TANTO – це вільний простір де люди, яким потрібна психологічна підтримка та допомога, можуть зустрітись з психологом, психотерапевтом, гіпнотерапевтом, арт-терапевтом, цілителем. Пропонують онлайн- і офлайн- групові заняття та індивідуальні консультації. Для компаній та організацій проводять навчальні курси і тренінги з психологічної підтримки співробітників, першої психологічної допомоги, реабілітації ветеранів.
  10. Громадська організація “Психологічна підтримка та реабілітація “Вільний Вибір” працює у сфері ветеранських справ з січня 2015 року. Як зрозуміло з назви – організація надає психологічну підтримку.
  11. UCARE.ME – ресурс, який дозволяє кожному українцю отримати висококваліфіковану психологічну допомогу за кошти благодійників. 0 800 210 160 (конфіденційно, анонімно та цілодобово), безкоштовно з усіх операторів в Україні. Користувачі – українці, які потребують психологічної та емоційної допомоги.
  12. “Моє Коло” – проєкт, який допомагає українцям спільно проживати досвід війни та її наслідки в групах підтримки у супроводі психологів.
  13. Центр здоров’я та розвитку “Коло сім’ї” створено з усвідомлення цінності життя людини, її психологічного розвитку та благополуччя. Має велику підбірку матеріалів з допомоги постраждалим від війни.

Заключне слово:

Бібліотекарі здатні відігравати важливу роль у наданні доступу до ресурсів для подолання травматичних досвідів. Використання запропонованих ресурсів у бібліотеці може стати кроком у напрямку створення безпечного та підтримуючого середовища для тих, хто шукає допомоги.

Цей допис – лише початок шляху до психологічного благополуччя користувачів бібліотеки через її ресурси. Важливо, аби бібліотекарі моніторили місцеві служби психологічної допомоги та активно взаємодіяли з експертами. Бібліотека повинна бути не лише місцем збереження корисних матеріалів, але й центром, який об’єднує спільноту навколо питань психологічного здоров’я. 

Закликаємо доповнювати цей список місцевими контактами психологів, організовувати заходи, тренінги та обмін досвідом, щоб бібліотека стала середовищем підтримки, де кожен читач знайде не лише інформацію, але й руку допомоги в складні моменти. Нехай ваша бібліотека стане осередком здоров’я та підтримки для всієї спільноти!

6