Україна зараз переживає складні випробування. За 10 років війни та вже два роки повномасштабного вторгнення росії, багато людей були змушені залишити свої домівки, шукаючи притулку в інших країнах або регіонах України, віддалених від прифронтової зони. Ця надзвичайна ситуація потребує підтримки та сприяння в адаптації для тих, хто втратив свої рідні місця.
Бібліотеки відіграють ключову роль у наданні підтримки біженцям. Вони стають не лише місцем доступу до інформації, але й центрами, де зберігаються спогади про мирний час та рідні міста. Спираючись на післявоєнний досвід бібліотек інших країн, а саме використовуючи приклад бібліотеки для біженців у Берліні, ми розглянемо які українські бібліотеки можуть використовувати або вже використовують для підтримки вимушено переселених людей з постраждалих регіонів.
Бібліотеки, як центри підтримки вимушених переселенців
За час війни із росією, українські бібліотеки перетворилися на консультативні центри для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), де останнім надається допомога та інформація про роботу різноманітних установ, правові питання, та розподіл гуманітарної допомоги. Тут можна отримати допомогу у вирішенні питань, пов’язаних із переїздом, отриманням документів та інші аспекти побуту у новому місці.
Проте, роль бібліотек у підтримці переселенців не обмежується лише розподілом гуманітарної допомоги. Вони стають майданчиками для спілкування, розвитку, та відпочинку. У бібліотеках люди можуть не лише отримати необхідну інформацію, але й знайти підтримку, затишок, та можливість відновити сили після важких потрясінь, а також зустріти земляків, які так само виїхали з території воєнних дій.
Українські бібліотеки під час війни стали місцем, де глибоко розуміють потреби та емоційний стан своїх користувачів. Роль бібліотек у підтримці та відновленні тих, хто постраждав від війни, є невід’ємною складовою сучасної української культурної та соціальної парадигми.
Послуги, які надають сучасні українські бібліотеки для ВПО:
Коворкінги та цифрові хаби: бібліотеки перетворюються на сучасні коворкінги та цифрові хаби, що забезпечують доступ до інтернету, техніки та надають підтримку у розвитку бізнесу й особистісного зростання.
“Коворкінг для ВПО” у Науковій бібліотеці Ужгородського національного університету
Мовні курси: проведення безкоштовних курсів з вдосконалення української та вивчення іноземних мов для внутрішньо переміщених осіб, сприяють їх інтеграції та спілкуванню в новому середовищі та розширюють можливості пошуків роботи.
Юридичні консультації: безоплатна допомога юридичних консультантів, що дає можливість людям зрозуміти їх права та отримати необхідну допомогу.
Психологічна підтримка: безкоштовні гарячі лінії та консультації психологів-волонтерів, які надають підтримку та допомагають подолати стресові ситуації.
Психологічні воркшопи “Відновлення та стійкість” в обласній бібліотеці для юнацтва у Житомирі
Арттерапія: проведення занять з мистецтва, що допомагає виявити творчі здібності та відновити психологічний стан.
Проєкт “Відкритий Простір Однодумців”, Бібліотека «ЛІТтера» ім. Василя Земляка в Житомирі
Креативні гуртки і клуби по інтересах: організація різноманітних гуртків та клубів, де люди можуть зустрічатися за спільними інтересами та розвивати свої навички.
Шаховий турнір “Нескорені” у Кропивницькому в обласній науковій бібліотеці імені Чижевського
Заняття з тактичної медицини: проведення тренінгів з тактичної медицини, що навчають людей надавати допомогу в критичних ситуаціях.
Заняття з тактичної медицини “Знання рятують життя” у Житомирській обласній юнацькій бібліотеці
Екскурсії вашим містом: тури для ВПО, які б поєднували історичні довідки про місто з практичними маршрутами найбільш затребуваних локацій (школи, лікарні, продовольчі магазини і т.п.)
Гуртування для збереження традицій, пам’яті про малу батьківщину: організація заходів та проектів, спрямованих на збереження традицій, культурної спадщини та пам’яті про малу батьківщину.
На останньому пункті хотілося би зупинитися більш детально, на прикладі історії повоєнної Німеччини. Після побудови Стіни там була створена організація Deutschlandhaus, яка стала однією з перших точок контакту для біженців з НДР. При ній працювала і бібліотека. Регіональні групи Асоціації вигнанців знаходились в цій будівлі до 1999 року. Зараз там розміщується Документаційний центр та музейна експозиція «Втеча, вигнання, примирення» https://www.facebook.com/flverver
Роль бібліотек у післявоєнній Німеччині: місця єднання громад
У період після Другої світової війни, коли багато німців були депортовані зі своїх рідних територій, бібліотека при Deutschlandhaus стала центром спільнот, що об’єднували переселенців (депортованих німців) та надавали їм необхідну підтримку.
Звісно, контекст тої війни був зовсім інший, ніж в нашій країні. Тогочасна Германія була країною-агресором, яка зазнала поразки, і її території були поділені між країнами-переможцями Другої світової. Але люди (здебільшого жінки, діти, пенсіонери) також були вимушені покинути все минуле життя, і захопивши лише 2 валізи, опинялися в незнайомому місті.
Ірина Фрідель, українка, яка працювала у такій бібліотеці в 90-х роках ХХ століття, розповідає про свою роботу. Центр Deutschlandhaus, в якому вона працювала, став місцем зустрічей для депортованих німців, які шукали своїх земляків та підтримку серед інших вигнанців, які пережили подібні випробування. Бібліотека не лише надавала інформаційну підтримку, а й організовувала лекції, фільми та виставки, що створювали атмосферу спільності.
У бібліотеці працювали гуртки, де мешканці певних регіонів могли зустрічатися, ділитися спільними спогадами та займатися різноманітним рукоділлям. Також, коли це стало можливим, організовувались екскурсії в рідні міста, щоб допомогти людям відновити зв’язки зі своїми колишніми місцями проживання.
В бібліотеці, крім літератури регіональних авторів та книжок про ці регіони, були зібрання офіційних документів громад. Там була журнали реєстрації проживаючих (хто коли народився, де проживав, з ким одружився, або помер) – це допомагало людям знайти своїх рідних чи знайомих: коли вони були не впевнені, не знали, або забули прізвище чи ім’я, то це можна було встановити, наприклад, за адресою. Ще було зібрання фотографій та мап місцевості того часу..
Були випадки, коли за допомогою мап міст та телефонних книг бібліотекарі допомагали людям розшукати їх родичів чи знайомих.
Роль бібліотек у післявоєнній Німеччині була важливою для об’єднання та відновлення спільнот, а також практичною підтримкою для людей, які потребували допомоги на нових для них територіях.
Шість ідей послуг для гуртування переселенців:
На основі вище сказаного, пропонуємо ідеї послуг, які бібліотеки можуть надавати внутрішньо-переміщеним мешканцям для збереження пам’яті, історії та культурної спадщини їх регіонів:
Краєзнавчі клуби та гуртки: при бібліотеці можна організувати краєзнавчі клуби, де внутрішньо-переміщені мешканці зможуть ділитися своїми спогадами, знаннями про рідний регіон, розповідати легенди та історії, а також розповідати про діалект, традиції та культурні особливості своєї землі.
Цифрові архіви та ресурси: при бібліотеці можна створити цифрові архіви з фотографіями, документами, картами та іншими матеріалами, що відображають історію та культуру рідного регіону переміщених осіб. Це дозволить зберегти цінну інформацію та надати доступ до неї майбутнім поколінням.
Музейні експозиції: у своїх приміщеннях бібліотеки можуть організовувати виставки, на яких внутрішньо-переміщені особи зможуть показати артефакти, що мають історичну або культурну цінність для їх регіону. Це можуть бути різноманітні предмети, виготовлені місцевими майстрами, архівні фотографії та інше.
Творчі майстерні та культурні заходи: бібліотеки можуть проводити творчі майстерні, де внутрішньо-переміщені мешканці матимуть можливість виготовляти ремісничі вироби або творити мистецькі твори, що відображають їх культуру та традиції. Також важливо проводити культурні заходи, які дозволять людям зберігати та передавати свою культурну спадщину через музику, танці, кулінарію тощо.
Генеалогічні та історичні дослідження: співробітники бібліотек можуть допомагати внутрішньо-переміщеним мешканцям проводити генеалогічні та історичні дослідження щодо їхніх сімей та родинних зв’язків, а також фіксувати історичні факти початку повномасштабної війни різних регіонів, записуючи інтерв’ю з очевидцями. Як приклад портал “Голоси мирних”, де зібрані свідчення про жахи повномасштабного вторгнення росії в Україну від очевидців з окупованих міст.
Відеоекскурсії: в бібліотеках можна організовувати відеоекскурсії для внутрішньо-переміщених мешканців, показуючи віртуальні тури по їх рідним містам та селам до та після війни. Проєкт 360war.in.ua є прикладом такої ініціативи: тут зібрані віртуальні карти зі супутника зруйнованих міст, щоб нагадати про страшні наслідки війни і підготуватися до відбудови міст після Перемоги України.
Можливо ви вже проводите заходи на підтримку вимушених переселенців? Діліться досвідом у коментарях!
Події останніх років залишають глибокий слід у житті людей, особливо тих, хто пережив окупацію та мешкає у деокупованих містах. Питання психологічного здоров’я стає надзвичайно важливим. Здавалося б, Інтернет переповнений інформацією, але для людини, яка пережила травмуючі події та знаходиться в стресі, знайти дійсно якісну та доступну психологічну підтримку може бути досить складно.
Цей допис створено на основі порад практикуючих психологів. Його мета – надати користувачам бібліотеки практичний гід з рекомендаціями та ресурсами, які допоможуть знайти шлях до психологічного відновлення швидко, безпечно та безоплатно.
Тут ви знайдете назви книг та посилання на електронні ресурси, які можуть бути корисними в контексті травматичних досвідів війни, втрати близьких, втрати дому та вимушеного переселення.
Книги. Що прочитати про війну, рекомендації
За допомогою книг відомих авторів, ви зможете глибше освоїти аспекти військових конфліктів та отримати цінні поради щодо подолання стресу та травм, пов’язаних із військовими подіями.
БЕССЕЛЬ ВАН ДЕР КОЛК. «Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому». Ця книга досліджує вплив травматичних подій на наше тіло та психіку. Вона допоможе читачам зрозуміти, як тілесні відчуття можуть бути пов’язані з психологічною травмою та як розпочати шлях до відновлення.
ВІКТОР ФРАНКЛ «Людина в пошуках справжнього сенсу». Автор, що вижив у концентраційних таборах, пропонує власні думки про пошук сенсу в житті. Книга стала класикою в галузі психології та може надихнути та допомогти тим, хто стикається з втратами та трагедіями.
ВОЛОДИМИР СТАНЧИШИН «Емоційні гойдалки війни. Роздуми психотерапевта про війну». Це книжка про емоції цивільних людей у тилу: про тих, хто залишився в Україні, й тих, які були змушені покинути свої домівки, всіх, хто волонтерить, донатить і чекає рідних з фронту, всіх, хто кожен свій день починає з новин та прокидається від сповіщень про повітряну тривогу.
Ключ до відновлення: роль психотерапії та професійної психологічної допомоги в процесі подолання травм війни
За словами психолога Сергія Лахоцького, книги та статті, на жаль, не володіють чарівним ефектом лікування, адже змінити людину – завдання непросте. Для цього важлива не лише інформація, але й послідовність дій та вправ, які сприяють позитивним змінам.
Навіть терапія для людей з комплексним посттравматичним стресовим розладом (КПТСР) діє повільно і на кожного по-різному. Допомога таким людям – складна і тривала робота, яку мають проводити спеціалісти.
Тому дуже цінним є створення і популяризація проектів, програм із залученням фахівців, які б допомагали постраждалим, що не мають фінансових засобів самостійно працювати з профільними психологами.
Людям, які потребують допомогу, потрібно рекламувати і пропагувати звертатися до психотерапевтів для проходження індивідуальної та групової терапії і подальшого супроводу.
Щодо допомоги спеціалістів, то її можна поділити по характеру, на кризову та планову. А по розподіленню ресурсів на оплачувану (клієнтом) і безоплатну.
Зараз є низка програм, ініціатив та проектів, які фінансують спеціалістів надавати безоплатну (для клієнта) допомогу. Є і волонтерські ініціативи.
Ресурси, які рекомендує психолог Сергій Лахоцький:
Також раджу роздрукувати та розмістити у бібліотеці інформацію проГарячу лінію Національної спілки психологів. Консультації надаються у телефонному режимі або через відеозв’язок. Послуга доступна для мешканців усієї України за телефоном 0 800 100 102 (з 10:00 до 20:00).
Ще одна рекомендація –Програма СЕТА. Це програма психологічної підтримки людей, які зазнали наслідків військового конфлікту в Україні та переживають сильний стрес. СЕТА розроблена в рамках когнітивно-поведінкового підходу групою з прикладних досліджень психічного здоров’я університету Джонса Гопкінса (the JHU Applied Mental Health Research Group (AMHR)) і була успішно реалізована в різних країнах. В Україні СЕТА реалізовується проектною групою Центру психічного здоров’я та психосоціального супроводу НаУКМА (Національний університет Києво-Могилянська Академія).
Sad woman holding her head in pain while having a meeting with psychotherapist.
Телефони довіри, служби психологічної підтримки, корисні посилання
Ярослава Руда, психолог: “Надаю список проєктів, благодійних фондів та інших організацій, де можна отримати психологічну допомогу. Раджу бібліотекарям підписатися на їх сторінки в соцмережах – там часто публікуються анонси майбутніх подій, алгоритми дій в кризових ситуаціях, а також є можливість отримати безкоштовну консультацію психолога онлайн або за телефоном довіри”:
Mental Health for Ukraine Project (MH4U) – проєкт, створений для підтримки реформування системи психічного здоров’я в Україні. Проєкт впроваджується за підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (SDC) на підтримку реформи системи охорони психічного здоров’я в Україні.
PSY HELP UA–безкоштовна психологічна допомога Українцям. Лінія психологічної підтримки24/7 – телефонуйте 0800333161. Консультації з наступних питань: Психологічна підтримка в тяжких стресових умовах. Допомога в опануванні відчуття страху, тривоги, відчаю, безсилля. Психотерапія ПТСР, панічних атак, нервової перевтоми та ін. Допомога при проблемах у соціальних відносинах та самореалізації. Психологічна допомога дітям. Медитації (концентрація, розслаблення, наповнення ресурсом).
CO “CF “HAPPY MIND HELP” – команда HappyMind за підтримки компаній SATELIT.ua та IPCopt.com.ua створила спеціальний онлайн-тренажер для самостійного покращення психологічного здоров’я для військових ЗСУ та мирного населення, яке постраждало від військової агресії росії.
KRISENCHAT UKRAINIAN– психологічне консультування українською та російською мовами, з кваліфікованими психологами-консультантами в чаті WhatsApp, Telegram або SMS. Безкоштовно. Безпечно. Конфіденційно. Анонімно.
World to Ukrainians – благодійний фонд “Світ Українцям”. Дбає про ментальне здоров’я. Організує ретрити для волонтерів та безплатні психологічні консультації.
UA Mental help – благодійний фонд, який надає психологічну допомогу та психосоціальну підтримку українцям. Консультації, просвіта, спільнота.
Lifeline Ukraine– це національна, професійна лінія з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я. Гаряча лінія 7333 працює 24 години на день, 7 днів на тиждень.
Благодійний Фонд “Рокада”– надає підтримку ВПО, біженцям та шукачам притулку, постраждалому від війни населенню в 11 регіонах. Має телефонну лінію 0 800 331 916 Безоплатна та анонімна консультація психолога для українців в умовах війни. Будні: з 08:00 до 23:00 | Субота: з 08:00 до 12:00.
Психологічний хаб TANTO – це вільний простір де люди, яким потрібна психологічна підтримка та допомога, можуть зустрітись з психологом, психотерапевтом, гіпнотерапевтом, арт-терапевтом, цілителем. Пропонують онлайн- і офлайн- групові заняття та індивідуальні консультації. Для компаній та організацій проводять навчальні курси і тренінги з психологічної підтримки співробітників, першої психологічної допомоги, реабілітації ветеранів.
UCARE.ME – ресурс, який дозволяє кожному українцю отримати висококваліфіковану психологічну допомогу за кошти благодійників. 0 800 210 160 (конфіденційно, анонімно та цілодобово), безкоштовно з усіх операторів в Україні. Користувачі – українці, які потребують психологічної та емоційної допомоги.
“Моє Коло”– проєкт, який допомагає українцям спільно проживати досвід війни та її наслідки в групах підтримки у супроводі психологів.
Центр здоров’я та розвитку “Коло сім’ї”створено з усвідомлення цінності життя людини, її психологічного розвитку та благополуччя. Має велику підбірку матеріалів з допомоги постраждалим від війни.
Заключне слово:
Бібліотекарі здатні відігравати важливу роль у наданні доступу до ресурсів для подолання травматичних досвідів. Використання запропонованих ресурсів у бібліотеці може стати кроком у напрямку створення безпечного та підтримуючого середовища для тих, хто шукає допомоги.
Цей допис – лише початок шляху до психологічного благополуччя користувачів бібліотеки через її ресурси. Важливо, аби бібліотекарі моніторили місцеві служби психологічної допомоги та активно взаємодіяли з експертами. Бібліотека повинна бути не лише місцем збереження корисних матеріалів, але й центром, який об’єднує спільноту навколо питань психологічного здоров’я.
Закликаємо доповнювати цей список місцевими контактами психологів, організовувати заходи, тренінги та обмін досвідом, щоб бібліотека стала середовищем підтримки, де кожен читач знайде не лише інформацію, але й руку допомоги в складні моменти. Нехай ваша бібліотека стане осередком здоров’я та підтримки для всієї спільноти!
