закордонний досвід - Бібліотека

Бібліотеки Нідерландів: неповторний вайб, джерело натхнення та цікаві ідеї

АвторМарія Лапшина

Дата15.04.2024

Теги бібліотека для дітейбібліотеки Нідерландівзакордонний досвідкомфортлайфхаки

Фото-розповіді від трьох українських книголюбів

Розмірковуючи над темою цього допису, дуже хотілося, аби він був легким, оптимістичним, мотивуючим і життєствердним. Не так просто відчути такий настрій, коли твоя країна третій рік у війні, майже щоночі лунають повітряні тривоги і гинуть найкращі люди. Де шукати натхнення, сили та нові ідеї?

Аж тут – заходимо у Фейсбук і читаємо допис колеги, Світлани Барабаш:

«Щоб вижити треба жити! Перезавантажити чорно-білий лютий на сонячний березень. Знайти короткий момент для відпустки і насолодитись ним поруч з рідними людьми, відправившись в країну художників, сироварів, мельників, мореплавців і фітодизайнерів. Відпустка це трошки щастя, сонця, миру і нідерландської пасторалі».

Пропонуємо вам ненадовго поринути в Нідерландсько-бібліотечну мандрівку, переглянувши фото і прочитавши розповіді трьох українок, які відвідали дуже різні та в той же час – по-своєму атмосферні, бібліотеки в різних куточках Нідерландів, маленької країни, де живуть працьовиті та розумні люди. Вони їздять на велосипедах, люблять дітей, говорять дивовижною мовою і дуже співчувають нашій українській біді.

Розповідь №1 від Світлани Барабаш: Бібліотеки Харлема та Амстердама

Світлана Барабаш, вчена секретарка Наукової бібліотеки КПІ ділиться своїми враженнями від відвідування двох бібліотек – у Харлемі та Амстердамі. Пані Світлана наголошує на тих корисних речах, які могли б допомогти українським бібліотекам.

Bibliotheek Haarlem – “Місце зустрічі – бібліотека”

У Харлемі, де пані Світлана гостювала у своїх дітей, вона неодноразово відвідувала місцеву бібліотеку. Харлем – більш стародавнє за Амстердам місто, надихає своєю атмосферою та розташуванням недалеко від моря.

Туристи та гості Харлема дуже люблять зустрічатися у бібліотеці. Якщо вони десь губляться по місту, то бібліотека незмінно є місцем зустрічей – бо там дуже комфортно знаходитись. Bibliotheek Haarlem вражає відкритим доступом до фондів, вільним входом, а також сервісами, які зручно використовувати, такими як Wi-Fi, послуги друку та зони відпочинку. Скрізь є парковки для велосипедів, у бібліотеці можна поїсти та скористатись іншими зручностями, навіть не маючи читацького.

Одним із основних спостережень було те, що Харлем активно читає газети. До бібліотек приходять пенсіонери почитати разом і обговорити новини. Бібліотеки замовляють місцеві газети і самі публікують в них бібліотечні новини про власні послуги. В Нідерландах популярною є безкоштовна послуга, коли бібліотекар приходить додому до читача, приносить книги чи періодику, читає вголос новини.

Це надихнуло пані Світлану запропонувати ідею використання старих газет для майстер-класів з орігамі. Ця креативна ідея, яку вона побачила в Нідерландах, може стати корисною для розвитку моторики та релаксації, особливо для дітей.

У бібліотеці можна знайти, в тому числі, українські книги. Поличка з українськими книгами Bibliotheek Haarlem постійно збільшується, зараз діють програми по комплектуванню для біженців з України і у бібліотеку регулярно надходять нові книжки для дорослих і дітей, при чому дитяча література переважає.

Згадуючи проект “Бібліотека – місце сили!”, Світлана наголошує на важливості створення комфортного простору для користувачів, де можна відчути безпеку і знайти необхідну інформацію та підтримку.

2. OBA Amsterdam: Бібліотека майбутнього у серці Амстердаму

Публічна бібліотека Амстердаму розташована недалеко від вокзалу та вражає своїми розмірами та функціональністю. Загалом, OBA Amsterdam — це неабияке місце для інтелектуального розвитку та відпочинку, яке, крім того, згуртовує туристів, котрі розмовляють на 300 мовах!

Рекордні обсяги: OBA Amsterdam має у своєму розпорядженні понад п’ять мільйонів книг, що робить її найбільшим книгосховищем у Європі.

Бібліотека займає площу у 28 000 квадратних метрів, розташована на восьми поверхах. Вона оснащена асиметричними вікнами та сучасними архітектурними конструкціями у стилі хай-тек. Відвідувачам доступно близько 1500 місць для читання та роботи.

Крім багатої книжкової колекції, в OBA Amsterdam є велика кількість медіаносіїв, конференц-холи, виставкові зали, театр, кафе, ресторан, а також Музей бібліотеки і Музей Жерара Реве.

Один із цікавих сервісів, які пропонує OBA Amsterdam, — OBA StudyShare. Він має великий попит у часи розсіяної уваги. Це спільний простір, у якому пропонують зосередитися на плануванні власного часу та продуктивності. Відвідувачі працюють або навчаються впродовж трьох блоків по 45 хвилин і двох 15-хвилинних перерв, які сповіщаються дзвінком. Мобільні телефони мають бути вимкнені або їх краще взагалі здати. Також у кімнаті є супервайзер. Не менш важливо, що цей сервіс є безкоштовним

Бібліотека працює щодня з 8 ранку до 22 вечора, а також пропонує мобільний додаток OBA для зручного бронювання книг та перевірки термінів їх повернення. Звичайно, нідерландці і тут не обійшлися без еко-паркінгу на 2000 велосипедів. Крім того, варто зазначити, що бюджет будівництва склав 80 мільйонів євро, що свідчить про високу якість та стандарти цієї бібліотечної споруди.

Середовище OBA Amsterdam створює враження інтеграції у спільноту та безпеки. Це місце, де відчуваєш себе як вдома, а це важливо, особливо для людей, що тільки прибули у незнайоме місто.Бібліотека Амстердаму — це не лише книгосховище, але й центр інтелектуального, культурного та соціального розвитку, де кожен знайде щось для себе.

Розповідь №2 від Марії Лапшиної Bibliotheek Purmerend: Допомога та підтримка українцям

Марія Лапшина, медіаменеджерка виконавчого офісу Української бібліотечної асоціації, поділилася своїми враженнями від візиту до місцевої бібліотеки Bibliotheek Purmerend у місті Пюрмеренд в квітні-травні 2022, куди вона з дітьми змушена була тікати на початку війни. Хоча Пюрмеренд — невеличке місто поблизу Амстердаму, бібліотека вражає своїми розмірами та сучасним дизайном інтер’єру. Марія зауважила, що працівники бібліотеки були дуже привітними і всіляко намагались допомогти українцям.

Основні послуги, які були доступні для українців у квітні 2022 року, включали безкоштовні курси з вивчення англійської та нідерландської мов. Працівники організовували набір груп, заповнення анкет для вступу в групу, а також проведення занять кілька разів на тиждень. Біженців з України пригощали чаєм та канапками, розказували про послуги і можливості бібліотеки. Для українців всі послуги були безплатні.

Крім цього, бібліотека організувала заходи для маленьких біженців з України, серед яких були адаптовані ігри з українськими написами, спеціальні ігрові зони та групові сеанси казкотерапії. Ці заходи допомагали дітям відволіктися та розслабитися.

Бібліотекарі з Нідерландів, зустрівши Марію, були вражені її розповідями та продемонстрованими світлинами українських бібліотек, книжковими інсталяціями з бібліотеки КПІ. Вони запропонували Марії приєднатися до їхньої команди на волонтерських засадах та обіцяли підтримати усіма можливими засобами.Відвідавши, Bibliotheek Purmerend Марія відчула не лише теплий прийом, але й справжню підтримку в нелегкі часи. Вражає, що говорячи різними мовами, їй вдалося легко порозумітися з колегами з бібліотечної справи!

Розповідь №3 від Інни Брюховецької #досліджуємо_бібліотеки_Нідерландів

Пані Інна – волонтерка, благодійниця родом з Івано-Франківщини, яка зараз мешкає у Нідерландах. Одного разу її колеги, педагоги з України попросили провести для них і презентувати дослідження про Бібліотеки Нідерландів. Пані Інна так захопилася, що у неї з’явився власний онлайн проєкт на Фейсбуці де вона регулярно публікує цікавинки про бібліотечні послуги Нідерландів. Знайомимо з декількома бібліотеками:

Bibliotheken Noord Fryslân: бібліотека без проблем!

Бібліотека має спільний вхід разом з книгарнею, що дозволяє обрати, купити книгу, чи скористатися абонементом. За рік бібліотеку відвідує 60 тисяч людей. Розташована вона на 4-х поверхах, на верхньому з яких проводяться курси, воркшопи та можна винайняти приміщення під ваш захід. На всі ці 4 поверха працює лише 2 бібліотекарки, котрі обожнюють свою роботу, у них сяють очі, а на питання “які у бібліотеки є проблеми?” щиро дивуються і запевняють, що жодних проблем бібліотеки не мають!

Абонемент є платним: 14 євро за квартал (до 18 років він безкоштовний). Тут можна почитати книги на місці або взяти їх додому, скористатися комп’ютерами, знайти необхідну інформацію в Інтернеті чи роздрукувати документи. Для людей з особливими потребами, котрі не можуть відвідати бібліотеку, працівники безкоштовно привезуть книги до додому і навіть приєднаються до читача на каву чи чай, щоб обговорити прочитане.

Муніципалітет регулярно друкує флаєри про активності у бібліотеці, які можна отримати в поштовій скриньці або взяти безпосередньо у бібліотеці. Всі ці активності безкоштовні для користувачів бібліотеки: розмовне кафе, читальні клуби, спільні зустрічі від місцевих жителів – представників різних професій (пожежник, перукар, продавчиня) для дітей. Книжечки є навіть для діток 0+, загорнені у пакетики, їх можна торкатися і навіть спробувати на зуб (після вас їх продезенфікують), книги іноземними мовами, книги для людей з деслексією, для тих, які тільки почали читати, для молоді, історичні та інші жанри. Є поличка з книгами українською мовою.

Бібліотека регулярно організовує заходи, такі як зустрічі з письменниками, майстер-класи з виготовлення різних речей та навчання комп’ютерній грамотності. Тут є навіть телескоп для споглядання за зірками та 3D принтер, за допомогою якого можна створити різні предмети та дизайн на тканині чи екологічних торбинках.

2. Бібліотечка у початковій школі Basisschool Noorderlicht: Магія читання

У Basisschool Noorderlicht бібліотека в початковій школі стала не лише місцем для зберігання книг, а й невід’ємною частиною навчального процесу, де кожен шкільний день розпочинається з книги.

Кожного ранку учні вибирають книгу, яку будуть читати на уроці. Читання не лише розвиває лінгвістичні навички, але й сприяє розумінню прочитаного та збагаченню словникового запасу, вважають у цій школі.

Промоція читання має велике значення. На стіні класу розміщений аркуш з прізвищами учнів та назвами книг, які вони читають, що створює атмосферу змагання та заохочує до активного читання.

Крім того, в школі діє захоплива гра під назвою “Кілометри читання”. Учні діляться на команди та обирають країну для віртуальної подорожі. Кожна команда відмічає відстань на карті, яка відповідає кількості прочитаних сторінок. Ця цікава гра сприяє не лише розвитку читацьких навичок, а й вивченню географії.

Учні не лише отримують задоволення від читання, але й розвиваються як особистості, завдяки зацікавленості класного вчителя, який створює теплу та підтримуючу атмосферу в класі.

3. Медіатека Simon Vesdijk: Надзвичайний світ знань та можливостей

У середній та старшій школі Simon Vesdijk діти від 12 до 18 років мають унікальну можливість користуватися медіатекою, яка не лише забезпечує доступ до книг, а й стає центром технологічних та навчальних можливостей.

Медіатека отримала свою назву завдяки широкому спектру послуг, які вона надає. Окрім художніх книг та словників, тут можна знайти ноутбуки для вчителів і учнів, навушники, зарядні пристрої, калькулятори та інше шкільне приладдя. Учні можуть забути щось з переліченого вдома і взяти його у медіатеці на декілька днів.

За пізнє повернення обладнання призначається символічні штрафи, які списуються з читацького, що навчає дітей відповідальності та своєчасного повернення позиченого. Ці кошти використовуються для закупівлі додаткових книг, що робить процес взаємовигідним та стимулює культуру читання серед учнів.

Медіатека містить книги різними мовами, зокрема нідерландською, французькою, німецькою та англійською. Книги різних жанрів мають спеціальні наліпки, які полегшують їх вибір, а серед найпопулярніших творів – “Щоденник Анни Франк”.

У медіатеці проводяться різноманітні заходи, включаючи зустрічі з письменниками та промоцію читання. Крім того, доступний спеціальний Телеграм-додаток @auralibrary, що дозволяє отримувати інформацію про нові надходження книг та читацькі блоги.

4. Мінібіби та Промоція читання: ділись книжками та любов’ю до читання

Minibieb створюють люди, які мають особливу любов до книг! Вони виготовляють або переробляють неймовірні книжкові полички та встановлюють на своїх подвір’ях, біля будинків тощо. Не обов’язково, але бажано зареєструвати свою поличку на сайті mininibib.nl, щоб отримати більшу впізнаваність та побачити свою бібліотечку на інтерактивній карті.

Починалося все у 2021 році офіційно з 2000 бібліотек, зараз більше 10000 у 12 провінціях! Адже читати тут – модно!

Полиці є дуже креативні – від елементарних до вишуканих та непередбачуваних, як ото холодильник! Два рази на рік, якщо твоя міні-бібліотека зареєстрована у спеціальній організації, можна попросити комплект книг. З сайту можна роздрукувати наліпки на книги для впізнаваності.

Книги в Нідерландах дорогі, а тут можна взяти почитати, обмінятися, принести свою книжку до бібліотеки. Ви можете взяти книгу в одній бібліотечці, а повернути в іншу. Принцип як у буккросингу. Деякі створюють біби з дитячою літературою, інші змішані. Власники ведуть сторінку у соцмережах, пишуть про новинки, розміщують фото книг, акції і все, що пов’язано з читанням.

Цікава ініціатива для популяризації читання: спеціальна анкета для дітей, читацьке бінго «Я читаю 15 хвилин щодня». Можна роздрукувати бланк цієї анкети і підписати вдома ім’я дитини, вік, клас і відмічати у пустих квадратиках як саме і де саме я читаю:

читаю вголос
замість того, щоб робити щось інше
для когось іншого
сидячи на підлозі
перш ніж я ляжу спати
у вівторок
на дивані і тд.

Таку анкету можна розробити у шкільній бібліотеці і теж давати дітям на канікули, а потім класний керівник буде збирати вже заповнені листки.

У нас в Україні є теж схожа ініціатива, започаткована пані Євгенія Пирог (її фейсбук-сторінка Evgenia Pirog) – Додай читання – Add Reading. В межах проєкту Єввгенія та її однодумці теж створювали бібліотечні шпаківні у закладах освіти, лікарнях тощо та присвоювали їм адреси та номери і місце на карті. Треба розвивати такі соціальну рухи та привертати увагу до читання! Будьте початківцями, створюйте читацьку атмосферу навколо себе, привертайте увагу до читання, показуйте приклад дітям та друзям, творіть , надихайтеся та отримуйте задоволення від читання та того, що ви робите!

Приклад бібліотек Нідерландів, описаний вище, демонструє, що сприятливе середовище та підтримка держави є запорукою розвитку культури читання та активної спільноти. У непрості часи, які наразі переживає Україна, цей оптимістичний погляд та підхід є надзвичайно важливим.

Хоча українці зараз стикаються з болем та викликами, нам важливо зберігати віру та підтримувати один одного. Навіть у найважчі часи, життя продовжується, і важливо шукати способи реалізувати себе у справах, які принесуть радість та відчуття корисності.

Оточуючи себе сильними та розуміючими людьми, ми знаходимо опору в складних ситуаціях і маємо можливість розвиватися та допомагати іншим. Навіть якщо ми не знаходимось на передовій, наша головна мета полягає у виживанні. А для того, щоб вижити – треба жити, діяти, робити щось корисне та бути підтримкою один для одного.

Спільна пам’ять: як бібліотеки можуть допомогти переміщеним особам зберегти зв’язок з рідними містами

АвторМарія Лапшина

Дата22.03.2024

Теги відновленнязакордонний досвідкорисні посиланняпереселенціпсихологічна допомогасервіси

Україна зараз переживає складні випробування. За 10 років війни та вже два роки повномасштабного вторгнення росії, багато людей були змушені залишити свої домівки, шукаючи притулку в інших країнах або регіонах України, віддалених від прифронтової зони. Ця надзвичайна ситуація потребує підтримки та сприяння в адаптації для тих, хто втратив свої рідні місця.

Фото взято з допису

Бібліотеки відіграють ключову роль у наданні підтримки біженцям. Вони стають не лише місцем доступу до інформації, але й центрами, де зберігаються спогади про мирний час та рідні міста. Спираючись на післявоєнний досвід бібліотек інших країн, а саме використовуючи приклад бібліотеки для біженців у Берліні, ми розглянемо які українські бібліотеки можуть використовувати або вже використовують для підтримки вимушено переселених людей з постраждалих регіонів.

Бібліотеки, як центри підтримки вимушених переселенців

За час війни із росією, українські бібліотеки перетворилися на консультативні центри для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), де останнім надається допомога та інформація про роботу різноманітних установ, правові питання, та розподіл гуманітарної допомоги. Тут можна отримати допомогу у вирішенні питань, пов’язаних із переїздом, отриманням документів та інші аспекти побуту у новому місці.

Проте, роль бібліотек у підтримці переселенців не обмежується лише розподілом гуманітарної допомоги. Вони стають майданчиками для спілкування, розвитку, та відпочинку. У бібліотеках люди можуть не лише отримати необхідну інформацію, але й знайти підтримку, затишок, та можливість відновити сили після важких потрясінь, а також зустріти земляків, які так само виїхали з території воєнних дій.

Українські бібліотеки під час війни стали місцем, де глибоко розуміють потреби та емоційний стан своїх користувачів. Роль бібліотек у підтримці та відновленні тих, хто постраждав від війни, є невід’ємною складовою сучасної української культурної та соціальної парадигми.

Послуги, які надають сучасні українські бібліотеки для ВПО:

Коворкінги та цифрові хаби: бібліотеки перетворюються на сучасні коворкінги та цифрові хаби, що забезпечують доступ до інтернету, техніки та надають підтримку у розвитку бізнесу й особистісного зростання.

“Коворкінг для ВПО” у Науковій бібліотеці Ужгородського національного університету

Мовні курси: проведення безкоштовних курсів з вдосконалення української та вивчення іноземних мов для внутрішньо переміщених осіб, сприяють їх інтеграції та спілкуванню в новому середовищі та розширюють можливості пошуків роботи.
Юридичні консультації: безоплатна допомога юридичних консультантів, що дає можливість людям зрозуміти їх права та отримати необхідну допомогу.
Психологічна підтримка: безкоштовні гарячі лінії та консультації психологів-волонтерів, які надають підтримку та допомагають подолати стресові ситуації.

Психологічні воркшопи “Відновлення та стійкість” в обласній бібліотеці для юнацтва у Житомирі

Арттерапія: проведення занять з мистецтва, що допомагає виявити творчі здібності та відновити психологічний стан.

Проєкт “Відкритий Простір Однодумців”, Бібліотека «ЛІТтера» ім. Василя Земляка в Житомирі

Креативні гуртки і клуби по інтересах: організація різноманітних гуртків та клубів, де люди можуть зустрічатися за спільними інтересами та розвивати свої навички.

Шаховий турнір “Нескорені” у Кропивницькому в обласній науковій бібліотеці імені Чижевського

Заняття з тактичної медицини: проведення тренінгів з тактичної медицини, що навчають людей надавати допомогу в критичних ситуаціях.

Заняття з тактичної медицини “Знання рятують життя” у Житомирській обласній юнацькій бібліотеці

Екскурсії вашим містом: тури для ВПО, які б поєднували історичні довідки про місто з практичними маршрутами найбільш затребуваних локацій (школи, лікарні, продовольчі магазини і т.п.)
Гуртування для збереження традицій, пам’яті про малу батьківщину: організація заходів та проектів, спрямованих на збереження традицій, культурної спадщини та пам’яті про малу батьківщину.

На останньому пункті хотілося би зупинитися більш детально, на прикладі історії повоєнної Німеччини. Після побудови Стіни там була створена організація Deutschlandhaus, яка стала однією з перших точок контакту для біженців з НДР. При ній працювала і бібліотека. Регіональні групи Асоціації вигнанців знаходились в цій будівлі до 1999 року. Зараз там розміщується Документаційний центр та музейна експозиція «Втеча, вигнання, примирення» https://www.facebook.com/flverver

Роль бібліотек у післявоєнній Німеччині: місця єднання громад

У період після Другої світової війни, коли багато німців були депортовані зі своїх рідних територій, бібліотека при Deutschlandhaus стала центром спільнот, що об’єднували переселенців (депортованих німців) та надавали їм необхідну підтримку.

Звісно, контекст тої війни був зовсім інший, ніж в нашій країні. Тогочасна Германія була країною-агресором, яка зазнала поразки, і її території були поділені між країнами-переможцями Другої світової. Але люди (здебільшого жінки, діти, пенсіонери) також були вимушені покинути все минуле життя, і захопивши лише 2 валізи, опинялися в незнайомому місті.

Ірина Фрідель, українка, яка працювала у такій бібліотеці в 90-х роках ХХ століття, розповідає про свою роботу. Центр Deutschlandhaus, в якому вона працювала, став місцем зустрічей для депортованих німців, які шукали своїх земляків та підтримку серед інших вигнанців, які пережили подібні випробування. Бібліотека не лише надавала інформаційну підтримку, а й організовувала лекції, фільми та виставки, що створювали атмосферу спільності.

У бібліотеці працювали гуртки, де мешканці певних регіонів могли зустрічатися, ділитися спільними спогадами та займатися різноманітним рукоділлям. Також, коли це стало можливим, організовувались екскурсії в рідні міста, щоб допомогти людям відновити зв’язки зі своїми колишніми місцями проживання.

В бібліотеці, крім літератури регіональних авторів та книжок про ці регіони, були зібрання офіційних документів громад. Там була журнали реєстрації проживаючих (хто коли народився, де проживав, з ким одружився, або помер) – це допомагало людям знайти своїх рідних чи знайомих: коли вони були не впевнені, не знали, або забули прізвище чи ім’я, то це можна було встановити, наприклад, за адресою. Ще було зібрання фотографій та мап місцевості того часу..

Були випадки, коли за допомогою мап міст та телефонних книг бібліотекарі допомагали людям розшукати їх родичів чи знайомих.

Роль бібліотек у післявоєнній Німеччині була важливою для об’єднання та відновлення спільнот, а також практичною підтримкою для людей, які потребували допомоги на нових для них територіях.

Шість ідей послуг для гуртування переселенців:

На основі вище сказаного, пропонуємо ідеї послуг, які бібліотеки можуть надавати внутрішньо-переміщеним мешканцям для збереження пам’яті, історії та культурної спадщини їх регіонів:

Краєзнавчі клуби та гуртки: при бібліотеці можна організувати краєзнавчі клуби, де внутрішньо-переміщені мешканці зможуть ділитися своїми спогадами, знаннями про рідний регіон, розповідати легенди та історії, а також розповідати про діалект, традиції та культурні особливості своєї землі.
Цифрові архіви та ресурси: при бібліотеці можна створити цифрові архіви з фотографіями, документами, картами та іншими матеріалами, що відображають історію та культуру рідного регіону переміщених осіб. Це дозволить зберегти цінну інформацію та надати доступ до неї майбутнім поколінням.
Музейні експозиції: у своїх приміщеннях бібліотеки можуть організовувати виставки, на яких внутрішньо-переміщені особи зможуть показати артефакти, що мають історичну або культурну цінність для їх регіону. Це можуть бути різноманітні предмети, виготовлені місцевими майстрами, архівні фотографії та інше.
Творчі майстерні та культурні заходи: бібліотеки можуть проводити творчі майстерні, де внутрішньо-переміщені мешканці матимуть можливість виготовляти ремісничі вироби або творити мистецькі твори, що відображають їх культуру та традиції. Також важливо проводити культурні заходи, які дозволять людям зберігати та передавати свою культурну спадщину через музику, танці, кулінарію тощо.
Генеалогічні та історичні дослідження: співробітники бібліотек можуть допомагати внутрішньо-переміщеним мешканцям проводити генеалогічні та історичні дослідження щодо їхніх сімей та родинних зв’язків, а також фіксувати історичні факти початку повномасштабної війни різних регіонів, записуючи інтерв’ю з очевидцями. Як приклад портал “Голоси мирних”, де зібрані свідчення про жахи повномасштабного вторгнення росії в Україну від очевидців з окупованих міст.
Відеоекскурсії: в бібліотеках можна організовувати відеоекскурсії для внутрішньо-переміщених мешканців, показуючи віртуальні тури по їх рідним містам та селам до та після війни. Проєкт 360war.in.ua є прикладом такої ініціативи: тут зібрані віртуальні карти зі супутника зруйнованих міст, щоб нагадати про страшні наслідки війни і підготуватися до відбудови міст після Перемоги України.

Можливо ви вже проводите заходи на підтримку вимушених переселенців? Діліться досвідом у коментарях!

Бібліотечні «фішки» Берліна: подорож українських бібліотекарів до Німеччини

АвторОксана Бояринова, Марія Лапшина

Дата23.01.2024

Теги автоматизація бібліотекбібліотека речейбібліотеки Німеччиниеко бібліотеказакордонний досвідсервіси

11-15 грудня 2023 року учасники міжнародного проєкту “Бібліотека – місце сили!”, представники 5-ти українських бібліотек та департаментів культури з деокупованих областей, здійснили подорож до Берліна.

Завдяки цій поїздці учасники не тільки оцінили німецький підхід до бібліотечної роботи, а й отримали дружню підтримку, нові ідеї та невичерпне джерело натхнення. А ще українські бібліотекарі переконались, що німецькі бібліотеки є центрами культурного та соціального життя, а бібліотекарям вдається об’єднати різноманітні ініціативи, поєднуючи комфорт та сучасні технології.

Міжнародний проєкт “Бібліотека – місце сили!” реалізується завдяки партнерству між Українською бібліотечною асоціацією та Центральною бібліотекою Берліну, за підтримки Європейського Союзу у рамках програми House of Europe.

Загальна інформація про принципи роботи всіх бібліотек Берліну:

Читацький квиток: У Берліні діє єдиний читацький квиток для всієї бібліотечної системи міста. Для дорослих читачів вартість читацького квитка становить 10 євро на рік. Доступні пільги для дітей та інших категорій, включаючи пільги для українців. За допомогою цього квитка читач може скористатися будь-якою бібліотекою у місті.
Автоматизація: Всі бібліотеки міста автоматизовані. Читачі можуть самостійно здавати та брати книги, використовуючи автоматизовані системи. Також є можливість замовлення книг із дому через єдиний онлайн-каталог і пізніше забрати їх у бібліотеці.
Відділ попереднього замовлення: Кожна бібліотека має відділ попереднього замовлення, де читачі можуть отримати замовлену літературу із онлайн-каталогу.
Доставка книг: Існує можливість замовлення доставки книги додому з будь-якої бібліотеки Берліна, проте ця послуга є платною. Це надає додатковий комфорт та гнучкість для читачів, які не можуть відвідувати бібліотеку особисто.

Далі до вашої уваги – найцікавіші відкриття по кожній з відвіданих бібліотек:

1. Central Library Schöneberg: бібліотека, де люди – головна цінність!

Центральна бібліотека Шенеберг – головна бібліотека одного з районів Берліна. В цьому районі проживає велика громада – близько 360 000 мешканців, яких обслуговує шість бібліотек, включаючи волонтерську і бібліо автобус.

Хочеться детальніше розказати про волонтерську бібліотеку. Це ініціатива, яка почалася у Німеччині два десятиліття тому для збереження бібліотеки. 20 колишніх працівників зголосилися працювати на безоплатній основі, аби бібліотеку не закрили в межах програми економії бюджету. Тепер бібліотекарі працюють як волонтери, але всі комунальні послуги та інші витрати на бібліотеку – за рахунок бюджету. Волонтерство у бібліотеках Берліну не нове явище, але повністю волонтерська бібліотека одна.

Та повернемось до Центральної бібліотеки, яку і відвідали наші учасники. Відкритий простір 1400 кв. метрів, ліфт та ексклюзивні сервіси, які роблять перебування тут дуже комфортним. Всі фонди бібліотеки відкриті, користувачі приходять вчитися, працювати, побути в тиші (до речі тут можна купити в автоматі беруші) або познайомитись із однодумцями.

Адже бібліотека вона не для книжок, а для людей!

Заходи бібліотеки включають ініціативи з допомоги із цифровими навичками, події з класичною музикою, заходи для дітей та інші.

Також великою популярністю користується послуга Re-use, де одні читачі лишають непотрібні картонні коробки, а інші – беруть їх для використання за потреби. Це дуже актуально в період свят для пакування подарунків.

А ще тут можна орендувати велосипед з валізкою для зручних поїздок, наприклад в супермаркет – на 2 тижні. Все це – безкоштовно! Для дітей є окуляри віртуальної реальності, робототехніка та 3D-принтери: так бібліотеки намагаються зменшити соціальний розрив між різними верствами населення і відкривати світ нових технологій дітям, які не можуть придбати таке обладнання для власного користування.

Центральна бібліотека Шенеберг – це не просто місце, де читають книги. Це місце, де збирається спільнота, обмінюється ідеями та натхненням, підвищує рівень знань.

2. Amerika Gedenkbibliothek: бібліотека з душею та фантазією!

Американська бібліотека – це структурний підрозділ Центральної бібліотеки Берліна (їх всього 2). Була побудована у післявоєнні роки, коли Берлін був поділений між різними країнами і приміщення бібліотеки зведене за кошти США.

Тут зберігається багатий фонд суспільної літератури, а також є деякі унікальні сервіси, що роблять її особливою.

У цій бібліотеці є послуга Арто-тека, де можна орендувати безкоштовно на три місяці витвір мистецтва (здебільшого це картини). Є проєкт “Цифрова Зебра” – це про айті-грамотність, як працювати з планшетами та іншими гаджетами.

Тут також є окреме приміщення для заходів, котре забезпечує максимальний комфорт для учасників. Приміщення дуже сучасне, оснащене легкими меблями, які зручно пересувати і змінювати простір відповідно до поставлених задач. Є кухня, що дозволяє робити івенти з фуршетом. Є відеоспостереження і вся необхідна техніка – екран, камери, підсвітка, для того, щоб робити великі заходи.

Зараз бібліотека мріє про об’єднання 2-х своїх приміщень в одне, і навіть вже підібрала місце в центрі Берліна. І тепер бібліотекарі активно займаються фандрейзингом та візуалізацією креативних проектів у майбутньому просторі.

Олена Яцкова, Городнянська ЦБС так прокоментувала свої враження від бібліотеки: “Вражає доступність як послуг, так і свобода використання простору самої будівлі. Ми побачили дійсно “Завтра” наших закладів і гарний стимул діяти від МРІЇ до конкретних Планів реконструкції чи відновлення. Дякую проекту за жагу змінювати нашу свідомість!”

Американська бібліотека – жива та сучасна, відкрита для нових ініціатив і готова до перевтілень аби відповідати актуальним потребам своєї спільноти.

3. Ingeborg-Drewitz-Bibliothek Steglitz-Zehlendorf (Jens Gehring): дух України у серці Берлінської бібліотеки!

Третій день міжнародної поїздки учасниці провели у бібліотеці Інґеборґ Древіц у Штегліц-Целендорф (Єнс Герінг), розташованої у великому торгівельному центрі. Тут кількість відвідувачів сягає 2 тисяч на день!

У цьому незвичайному просторі знаходиться “Кафе Україна”, яке стало місцем єднання українців у Берліні та центром подій із українською атмосферою.

Кожен тиждень тут проходять зустрічі із українцями і такі події:

Курс української мови «Говорімо українською»
Зустрічі з українськими письменниками
Письменницький курс «Як це пишеться?»
Воркшопи «Петриківський розпис»
Майстерні «Коллаж»
Воркшопи «Ти можеш створити книжку»
Інформаційні зустрічі (по запитам).

Німецькі колеги з радістю ділилися своїми інноваційними формами роботи , головне в їхній діяльності, щоб читачам було комфортно, зручно. Гордістю своєї бібліотеки вони ще вважають кафе, де можна смачно поїсти, послухати музику, поспілкуватися з друзями.

В Німеччині немає поняття “залучення читачів “, їм просто створюють ідеальний простір для навчання, натхнення, цікавих подій та приємного спілкування з друзями !

Тут, на волонтерських засадах, працює українка. Її зусилля спрямовані на розбудову української культурної присутності у цьому німецькому місті.

Крім того, бібліотека надає можливість оренди будь-яких музичних інструментів, забезпечуючи зручні умови для творчого розвитку.

Олена Шинкаренко, начальник відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області ділиться своїми враженнями: “Бібліотеки у Німеччині – справжні багатофункціональні культурні та соціальні простори – величезна кількість послуг, доступність їх для мешканців – вражає. Особливо вразив музичний простір в одній з бібліотек – великий вибір нотної літератури, та навіть можливість отримати музичний інструмент та пограти на ньому.”

Ця бібліотека – місце, де користувачі обмінюються енергією та натхненням, а слово “читач” виростає в поняття “творець”.

4. Stadtteilbibliothek Karow: маленька, але креативна бібліотека-філія!

Черговий пункт насиченої програми учасників проєкту був в районі Панков, де знаходиться Stadtteilbibliothek Karow.

Бібліотека, яка знаходиться в одному приміщенні зі школою, налічує фонд у 26 000 одиниць, що включає не лише книги, а й диски та інші цифрові носії, а також періодичні видання. Важливим етапом в історії бібліотеки була спроба її закрити, з міркувань економії бюджету. Був час, у 2016 році коли працювало лише 2 бібліотекаря і бібліотека була відчинена для користувачів 1 день на тиждень (режим економії). Але бібліотека почала проводити багато активностей, показувати, що вона потрібна, потім змінилося керівництво всієї бібліотечної системи цього району і у бібліотек почалось нове життя.

Зараз саме кількість проведених заходів, а не книговидача, є пріоритетом у вимірах успішності роботи бібліотеки.

Щосуботи традиційно в один і той же час (о 15-00) у бібліотеці відбувається якась цікава подія, користувачі звикли до такого розкладу та з нетерпінням чекають суботу всією родиною! У бібліотеки є можливість платити хороші гонорари спікерам, це передбачено бюджетом. А ще Stadtteilbibliothek Karow пишається тим, що у них є унікальна розробка: переносна розкладна вулична сцена – це такий велосипед, який трансформується в сцену і дозволяє проводити заходи під відкритим небом.

Невдовзі в приміщенні бібліотеки планують оптимізувати простір, переробивши існуючі стаціонарні стелажі в пересувні та мобільні. Вражає креативний підхід з розташуванням картонного кіоску (точної копії реального кіоску в Латвії) в залі бібліотеки, де діти можуть слухати казки, які читає їм волонтерка-бабуся.

Бібліотека не тільки слідкує за актуальністю своїх книжкових фондів, але також створює “Ринок книг”, де списані книжки можна безкоштовно або за символічну суму забрати додому.

Ще одна визначна особливість – “Бібліотека речей”, де ви можете орендувати не лише книги, але й різноманітні предмети: починаючи від інструментів і закінчуючи тенісними ракетками. Такий економічний підхід до спільного використання в бібліотеках дієво втілює глобальні тенденції.

Зараз бібліотека активно взаємодіє з громадою, проводячи:

ігрові заходи для дітей (у співпраці з місцевим магазином іграшок),
заходи для підтримки жінок та матерів,
курси німецької мови,
заходи про мандрівки країнами,
шахові турніри,
заходи по створенню стоп-моушен мультфільмів.

Stadtteilbibliothek Karow – це своєрідний культурний осередок, невеличка бібліотека, яка стала центром подій цього району.

5. Heinrich-Böll-Bibliothek (Еко-бібліотека): зелена оаза великого міста!

В останній день подорожі учасниці завітали до неймовірної Heinrich-Böll-Bibliothek, яку ще часто називають Еко-бібліотекою. Розташована в найбільшому за кількістю мешканців районі Берліну. Ця бібліотека виконує важливу місію: вирівнювання рівня життя мешканців району та надання їм рівних можливостей.

Heinrich-Böll-Bibliothek стала першою бібліотекою в Берліні, що реалізує Програму загального добробуту суспільства. Це означає, що бібліотека активно включена у підготовку суспільства до змін, проводячи воркшопи з веганського харчування, ефективного використання ресурсів та інших екологічно орієнтованих тем.

Крім видачі книг, бібліотека пропонує для оренди широкий вибір побутових речей: включаючи швейні машинки, домашнє приладдя, сонячні батареї та навіть світломузику для домашніх дискотек. Всі ці речі бібліотека закуповує за потребами своїх користувачів.

У цій бібліотеці запроваджено інноваційну ініціативу – Холодильник їжі. Бібліотека співпрацює з супермаркетами, котрі передають продукти, у яких збігає термін придатності. Ця ініціатива стала популярною серед користувачів, оскільки вони мають можливість отримати продукти безкоштовно.

Heinrich-Böll-Bibliothek активно впроваджує концепцію “4 простори бібліотеки” (місце навчання, місце зустрічей, місце творчості та місце подій), додаючи до цього 5-й простір, що пропагує збереження навколишнього середовища.

Здавалося б, в бібліотеці є все: від медіа-студії для запису підкастів до автомата бджолиного харчування. Важливо ще зазначити, що тут докладають зусиль до навчання дітей ремонту власних речей, впроваджуючи у свою роботу ремонтне кафе та швейне кафе.

Heinrich-Böll-Bibliothek – це не тільки бібліотека, але й центр для спільноти з екологічною свідомістю. Завдяки креативним проєктам та сміливим планам на майбутнє (наприклад сонячні батареї на даху та створення власної пасіки), вона об’єднує різні сфери життя та робить кожен день своїх користувачів яскравішим та насиченішим.

Висновок:

Бібліотеки Німеччини виступають не лише як місця, де можна отримати доступ до знань, але і як центри культурної та екологічної свідомості. Вони динамічно реагують на зміни в суспільстві, створюючи інноваційні програми та сервіси, щоб задовольнити потреби своїх користувачів. Зацікавленість у вивченні та впровадженні екологічно дружніх ініціатив, а також фокус на зручності, комфорті, універсальності та економічності роблять бібліотеки привабливими місцями для відвідування, роботи та навчання.

Висновками ділиться Гладка Ірина, КЗ Балаклійська публічна бібліотека: “Бібліотеки в Німеччині вражають своєю популярністю, відкритістю і наповненням. Книги, медіа, інтернет, музика, гуртки, майстер класи, заходи, постійне спілкування людей…Сама атмосфера-настільки позитивна та затишна, що хочеться повернутися в це місце- місце сили!”

Ми впевнені, що цей корисний та цікавий досвід матиме позитивний вплив на розвиток бібліотечної справи в Україні!